Хто важливіший буде з них – узагалі й наскільки. Велика каже: «Через те я груба і велика, Бо саме я за кроком крок веду часопис віку! Межую я, мов прапорцем величний часу плин, Шикую вічність у ряди струнких дзвінких годин.» Маленька їй: «Можливо, я худіша, зате довша, І непосильна та важка моя безцінна ноша – Рахую чітко я завжди невпинний рух хвилин І де без мене був би твій годинниковий дзвін? Що відбивав би і лічив курантів мідний бій І як би хто впорядкував шалений біг подій?» І довго-довго так вони кричали й сперечались, Одна лиш стрілочка тонка в розмову не втручалась: Робила мовчки без ниття свою роботу кляту, Літала й пурхала, мов птах по колу циферблата – І точно міряла – цок-цок – нестримний лет секунд, Та на плечах тягла вперед своїх сестер-зануд.
Чомусь завжди товсті лоби – пихаті блазні долі – Себе вбачають у житті в значній сакральній ролі, В омані крісел і грошей, в полоні фракцій-партій – Та геть не згадують про тих, без кого ніц не варті.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavysjka: Це правда. Так воно і є. Не кожному таке до вподоби і не в кожного така думка та ставлення до України, до рідної землі, до солов'їної, на превеликий жаль, не дивлячись на страшне буремне сьогоденн
у Вас 
0
