В категорії матеріалів: 100 Показано матеріалів: 81-100
Сторінки: « 1 2 3 4 5
Сортувати за:
Даті ·
Рейтингу ·
Коментарям ·
Переглядам
Все менше хочеться, де люди…
Все більше там, де є життя…
сторінка: Життя...
| АВТОР ТВОРУ:
Людмила
ОПУБЛІКУВАВ:
Ludmilka
Дата: 29.11.2020
Хіба ж я можу тебе не кохати?
Для чого ж ти дарований тоді?
Чудовий день і осінь золота!...
Милує око світ промінням сонця…
А у моїй душі цвіте весна!!!
Я маю власне «сонце у віконці»!!!
Заражені не вірусом Корони,
Хронічна сірість охопила світ.
Жагою влади, грошей,проблем втома-
Це ті хвороби, що усім болить!
А Ви колись переставали вірити в добро?
Може, тоді, коли його не бачать?
Може, тому, що той, хто робить зло,
Він впевнений, що добрий - він пробачить!
Жило-було «Достойно»…
Жило, та не у всіх…
В комусь робило вигляд
І викликало сміх…
сторінка: Життя...
| АВТОР ТВОРУ:
Людмилка
ОПУБЛІКУВАВ:
Ludmilka
Дата: 22.10.2020
Хто знає силу жінки,
Той знає, що є Бог…
Бо він є третім завжди
Де є ЛЮБОВ УДВОХ!!!
Як любити того, хто Їжак?
Коли серцю моєму найкращий…
Настовбурчити «голки» мастак,
То «згорнеться в клубок» собі нащось…
Як палко тебе кохаю…
Душа моя прагне віддатись…
З тобою злітаю до раю…
Мовчання ж запрошує здатись…
Розсиплю ніжність між осінніх трав
Хай на останок сповняться любові…
Хоч вітер роздягать дерева став,
Їх вкриє сонце золотом Покрови…
Глибока холодна втома…
Я мабуть втомилась любити..
Я дуже хочу Додому…
Не просто любов’ю жити.
сторінка: Життя...
| АВТОР ТВОРУ:
Людмилка
ОПУБЛІКУВАВ:
Ludmilka
Дата: 08.10.2020
Моя любов завжди є щира,
І пристрасть є й вогонь в мені…
Та джерело твоєї сили
Не захотів знайти в мені.
Ким почуваєш ти себе і ким ти є?
Яка розбіжність у словах і правді?
сторінка: Життя...
| АВТОР ТВОРУ:
Людмилка
ОПУБЛІКУВАВ:
Ludmilka
Дата: 05.10.2020
Я осінь заплела собі в волосся,
В очі ввібрала зелені лісів,
Пісні наповнила пташиним відголоссям,
І спокою ввібрала від землі…
А пам’ятаєш, як я любила?
Як я раділа кожному дню?
Як разом з тобою на крилах летіла?
Як очі горіли – сказав бо «люблю»…
Хай йде до чорта клятий фемінізм,
Що нищить все прекрасне в жінці.
Одного ранку ти зрозумієш,
Що я пішла…
Тепла любові ти не відчуєш,
Його нема…
Якщо кохаю я, то з головою в омут!
Якщо жадаю, то до попелу удвох…
Одне життя ніхто не дасть прожити знову…
Щоб так любити, прожити треба не одне життя.
Хіба я можу прирікатися з Творцем?
Хіба не Він дарує людям долю?
Хоч не смиренно часом хрест несем,
Хто я, щоб не виконувати волю?
Хіба можливо не цінити ту любов,
Яку Творець пролив в мені крізь тебе?
"ТОП++ "
- до творів:
найбільше оцінок, відвідувань, коментарів;
- до користувачів: кількість
публікацій, рівень "довіри", нагороди...