Ти, мабуть, щось упустив...не помітив...чи не зумів...
Я не пішла, а ти сам, як вітер...мене відпустив...
Ти не почув предків зов, навіть крик...
Не цінував ключ, що в благо давали...
І лиш тепер, коли з рук твоїх зник...
Будеш дивитись на власні завали...
Впертий... І ,завжди, ти лобом в стіну...
Бореться той, хто війну скрізь шукає...
Довго чекала...та тепер я піду...
Я тут без маски в твоїм карнавалі...
Крила мої, не костюм для людей...
Серце моє, не пінетка для голок...
Руки мої, не триматимуть лід...
Душу мою, не тримає твій холод...
Ти надто довго життя вибирав...
Серце заткнув... Его -Я лише слухав...
В своєї душі голос сам відібрав...
Тому і не бачиш "де котлети, де мухи"...
Шкода, повір... Шкода танучих мрій...
Шкода часу, що в тебе лиш для ілюзій ...
Серед обдумувань, вимірів дій...
Втратив природність духовних дифузій...
Іскрою я покажу тобі шлях,
щоб не ходив ти шляхом як незрячий...
Я показати можу і зміст...
Та, чи зуміє гординя побачить...
Шкода стояти і важко піти...
Завжди шукала у людях я душу...
Тільки ж крім неї є тіло і гріх...
Й право так жити...Прийняти я мушу...
Може початком ти зробиш свій крах...
Може слова мої будуть пророчі...
Душу свою встрепенеш наче птах...
Й чутимеш світло любові крізь ночі...
Ми ж не для муки зібрались усі...
Не для війни і не для болю....
Душі приходять, щоб в світло іти...
Зуміти пізнати Творця в цьому волю...
**********************...
Я ще стою... Дам тобі ще раз фору...
Доки піщинки ще сиплються вниз...
Часто, хвилини змінюють долю...
Часто, хвилини в житті наче приз!
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:
Переглянули твір - 1539 чол.
у Вас # закладок
Автору за твір:
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
kraynyuk46:Так, зло і підлість трапляються серед людей. Але, на мою думку добрих, чуйних людей більшість. Вони підтримають і допоможуть. Треба вірити в к