А труси не грають в хокей...
Вони не будують на віки...
Не ростять на століття дерев...
Від них не течуть живі ріки...
Вони не будують міцне...
На ризик не йдуть в слід любові...
В них слово крихке і пусте...
І діло зі словом не в змові...
Не підуть вони до Небес...
Крізь страхи, розрухи старого...
Не будуть як вовк, навіть пес...
Й по вірність не підуть до Бога...
А в трусів, у них як в бобрів...
Будови із бруду і палок...
Не збути їм планів і мрій...
Не з того в житті в них світанок...
Сміливий лиш піде в любов...
Лиш мудрий зуміє пізнати...
А комусь нестача умов...
Всі винні: погода, мандати...
А труси не грають в хокей ...
Й не стати творцями їм долі...
Під камінь вода не тече...
Не сяє тому й від любові ...
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:
Переглянули твір - 1449 чол.
у Вас # закладок
Автору за твір:
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
Хороший вірш, але не все в цьому світі, думаю, робиться по волі Божій. На жаль.