Жив був митець...й талант він мав від Бога...
І мудрості старанністю надбав...
Він мріяв світ створити без тривоги...
Серед своїх творінь творцем він став...
Йшли роки... І мінялися скульптури ...
Здавалось риси, наче Бог створив...
Та не мінялись внутрішні натури...
Камінь ні разу так і не ожив...
Шукав митець той алхімічний камінь...
Секрет... Чому не створюється світ...
Бо хоч в камінні не живуть тривоги...
Але й не тане в тому світі лід...
І якось він підняв до Неба руки...
Й молив додати в руки його знань...
Бог відповів, що світ варто творити...
з ЛЮБОВІ...не з каміння й сподівань...
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:
Переглянули твір - 2115 чол.
у Вас # закладок
Автору за твір:
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
