Жив був митець...й талант він мав від Бога...
І мудрості старанністю надбав...
Він мріяв світ створити без тривоги...
Серед своїх творінь творцем він став...
Йшли роки... І мінялися скульптури ...
Здавалось риси, наче Бог створив...
Та не мінялись внутрішні натури...
Камінь ні разу так і не ожив...
Шукав митець той алхімічний камінь...
Секрет... Чому не створюється світ...
Бо хоч в камінні не живуть тривоги...
Але й не тане в тому світі лід...
І якось він підняв до Неба руки...
Й молив додати в руки його знань...
Бог відповів, що світ варто творити...
з ЛЮБОВІ...не з каміння й сподівань...
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavka: В поисках настоящего мастера многие читают отзывы о гадалках на форумах. В некоторых случаях это помогает избежать мошенников. Но на опросы уходит немало времени. И это не гарантирует защиту от цыганк
klavysjka: Безмежно дякую! Насправді у житті і таке буває. А потім, наче на сповіді все сказала. На душі стало легше. А жила з тягарем таким все життя. Двуша і серце рвались в шмаття.