Чому немає професії запалювач іскри в очах? Чому не має дня тижня, що обов'язково кожному для щастя? Чому хтось не взяв і не намалював усім усмішку у серцях? І не стер гумкою усі людські нещастя... Чому не завжди любляче серце люблене? Чому в дитини не завжди дитинство? Чому життя людське часто розгублене? Чому знищені мрії й бажання не рахують за вбивство? Стільки чому у кожного... стільки часу в минулому... І часто, ранку Божого, не дякуєм, що проснулись ми... А варто почати з меншого... Із вдячності свому серденьку... Із радості від найменшого... Від вранішнього першого подиху ... І йдучи, ділитись усмішкою... Чи теплим живим своїм поглядом... Сприйняти усіх хто поруч є, за душею, а не лиш "одягом"... Багато чому в навколишнє... І завжди у світ міх очікувань... А шлях лише єдиним є... З душою своїм шляхом слідувать... В собі шукати радісність... Самому бути істинним... Впізнати в собі власну жадібність і справжні світу істини... Бо кожен нам як зеркало і кожен "ЗА ПОДОБОЮ"... Щоб світло всім не меркнуло... Не жити лиш потребою... Знайти момент для вдячності, для ніжності усмішкою... І буде більше радості... І щастя стане дійсністю...
Перші Ваші "чому" дуже втомлюють. При бажанні таких чому можна набрати на дві сторінки, але що вони вирішують і навіть не підказують, як покращити становище, а ось закінченням Ви мене вразили. Чудово!
Дякую!!! А ці втомлюючі чому, дійсно їх багато, особливо тепер. Надаючи останнім часом психологічну допомогу, чуєш їх впершу чергу. І люди забувають, що є чому тішитись, а не лише рахувати, чого бракує і що у світі не так.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")