|
|
В розділі матеріялів: 22
Показано матеріялів: 1-20 |
Сторінки: 1 2 » |
Безсоння
(Поема)
Передмова
Б’є годинник вже за опівніч.
Тільки час зупинився раптом,
Мені конче до самих півнів
Посидіть би з життям за партою.
До основи, першооснови
Мудрий час вже всі грані витер
І розвіяв, немов полову,
Необачно байдужий вітер.
Мудрий час без суєт і подвигів,
Так як нам продиктує істина,
Без стороннього жесту й погляду,
Щоб по совісті відповісти
За усе що тобою сподіяне
Перед знаком своєї совісті,
Щоб за наміри і за діяння
Тобі згодом не було соромно.
| сторінка: Гончар Іван
| АВТОР ТВОРУ:
Іван Гончар
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
Гончар
|
Дата: 21.03.2015
|
|
|
Мені приснився якось тато
і мати – при вікні пряла, -
і наша хата небагата,
що притулилась край села,
| сторінка: Гончар Іван
| АВТОР ТВОРУ:
Іван Гончар
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
Гончар
|
Дата: 24.02.2015
|
|
|
Моя Батьківщино, обранко трагедій
Землице лісів і пшеничних полів,
Та хто і коли твоє лихо прогледів,
Що плодиш сама собі слуг і катів.
| сторінка: Гончар Іван
| АВТОР ТВОРУ:
Іван Гончар
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
Гончар
|
Дата: 24.02.2015
|
|
|
У соловецьких казематах
Осліплий старець доживав
Свого змарнованого віку,
Лиш штурхав костуром бруківку
І богомольців все питав :
| сторінка: Гончар Іван
| АВТОР ТВОРУ:
Іван Гончар
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
Гончар
|
Дата: 23.02.2015
|
|
|
Вставай Україно з колін,
Кинь ярма і шлеї додолу,
Бо ти на батьківській землі,
Живеш таки в рідному домі.
Кайдани і пута порви
(Освячує нині Месія).
Бо Ти не служниця Москви,
Бо Ти не рабиня Росії.
| сторінка: Гончар Іван
| АВТОР ТВОРУ:
Іван Гончар
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
Гончар
|
Дата: 17.02.2015
|
|
|
Згадай мене мила
У щасті й тривозі,
Як втомляться крила
На довгій дорозі.
Згадай як весною
Проліски сонні
Всміхались любовно
Очатами доні.
| сторінка: Гончар Іван
| АВТОР ТВОРУ:
Іван Гончар
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
Гончар
|
Дата: 17.02.2015
|
|
|
Колисала матуся дитину,
Колискову співала її
Про червону у лузі калину
І співучих в гаю солов’їв.
І хилилися мальви до тину,
А до серця тулилося слово,
Бо з любов’ю матуся дитині
Дарувала Вітчизну і мову.
| сторінка: Гончар Іван
| АВТОР ТВОРУ:
Іван Гончар
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
Гончар
|
Дата: 17.02.2015
|
|
|
Я на столі порозкладав світлини,
Немов життя прожитого хвилини,
Де все відбито, наче у воді,
Тут ми з тобою, гарні, молоді,
Тут все насправді – все життя прожите,
Мов дзеркала, котрі не заслонити,
В лиху годину. Господи прости,
Бо на шляху між зорями – хрести…
| сторінка: Гончар Іван
| АВТОР ТВОРУ:
Іван Гончар
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
Гончар
|
Дата: 17.02.2015
|
|
|
Знов у серці пронизливий протяг,
Безпритульній самотній душі,
Перегукує втомлений потяг,
Журавлині у небі ключі.
Опадає із кленів листками,
І занесена вітром кудись,
Непрочитана пам’ять листами,
І надіями, що не збулись.
| сторінка: Гончар Іван
| АВТОР ТВОРУ:
Іван Гончар
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
Гончар
|
Дата: 17.02.2015
|
|
|
Над вересом бджоли літали,
Збирали осінні меди,
А ми ще з тобою шукали,
До весен забутих сліди,
Не згадуй, того, що минуло,
До пристаней мрій, не ходи,
Кохання, що в серці заснуло,
Немов опустілі сади.
| сторінка: Гончар Іван
| АВТОР ТВОРУ:
Іван Гончар
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
Гончар
|
Дата: 17.02.2015
|
|
|
Як ми поволі зводимось з колін,
Як неохоче покидаєм ярма,
Котрі нам напинали не задарма,
Лукаві люди упродовж століть.
Як ми поволі зводимось з колін,
Як боязко ми зводим очі зрячі –
Ми боїмося волі – не інакше,
Бо боїмося муки і терпінь.
| сторінка: Гончар Іван
| АВТОР ТВОРУ:
Іван Гончар
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
Гончар
|
Дата: 17.02.2015
|
|
|
Мій отчий краю – пісне солов’їна,
Стежино в полі, де шумлять жита,
Моя Вкраїно – рідна Україно,
Солодкий боле, радосте свята!
Голубить вітер верби над водою,
Цілує берег тиха течія,
Довічно вже повінчана з тобою,
Батьківська туга і любов моя.
| сторінка: Гончар Іван
| АВТОР ТВОРУ:
Іван Гончар
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
Гончар
|
Дата: 17.02.2015
|
|
|
Тишу в кімнаті
Ніч сповиває,
А на загаті
Вітер шугає
Рве соломину
У сніговії,
Будить дитину:
Сина Марії.
І загойдалась
Знову колиска
Чи пригадалось,
Може наснилось?
| сторінка: Гончар Іван
| АВТОР ТВОРУ:
Гончар Іван
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
Гончар
|
Дата: 11.02.2015
|
|
|
Беззахисні, в чужім ярмі,
Ішли послушно очманілі,
І поганялися самі,
На побратимів доносили .
І тішились , немов дурні,
Коли їм ярма обновляли –
Христопродавці, холуї,
Чужі заброди і вандали.
| сторінка: Гончар Іван
| АВТОР ТВОРУ:
Іван Гончар
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
Гончар
|
Дата: 11.02.2015
|
|
|
Ніжні спогади не стерти
І кому ще це потрібно ?
Павутинкою на стернях
Вересневий грає вітер.
| сторінка: Гончар Іван
| АВТОР ТВОРУ:
Іван Гончар
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
Гончар
|
Дата: 07.02.2015
|
|
|
Ані смерть ні гарячі побої
Не зупинять пориву ординць
Бо Росію творили ізгої,
Без жалю, без вагань, без границь.
| сторінка: Гончар Іван
| АВТОР ТВОРУ:
Іван Гончар
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
Гончар
|
Дата: 07.02.2015
|
|
|
Здобудем волю, чи в бою загинем
Від крові в ріках збільшиться води.
А як в Донбасі ми Москву зупиним,
То цілий світ врятуєм від орди.
| сторінка: Гончар Іван
| АВТОР ТВОРУ:
Іван Гончар
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
Гончар
|
Дата: 07.02.2015
|
|
|
Часом дні розмірено тривожні.
Загубив самотній подорожній
на порожнім перехресті хрестик,
і кого той хрестик перехрестить ?
| сторінка: Гончар Іван
| АВТОР ТВОРУ:
Іван Гончар
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
Гончар
|
Дата: 31.01.2015
|
|
|
Побудь зі мною тут на моріжку
Посидимо у купочці , як діти
В цю мить коротку і таку крихку
Ще хочеться любити і радіти.
|
Гончар Іван Михайлович, народився 1 березня 1953 року в с.Вістря тоді Коропецького району, а зараз Монастириського району на Тернопіллі, закінчував Вістрянську восьмирічну і Коропецьку середню школи.
Вищу педагогічну освіту здобув у Тернополі.
Був відомим футболістом у рідному краї, чемпіоном області, бронзовим призером першості України спортивного товариства «Колос».
Творчу діяльність розпочав з 14 річного віку. Автор більш як 2000 поетичних творів, оповідань та новел, працює над прозовими творами більшого формату.
Захоплюється образотворчим мистецтвом (грав’юра), художньою різьбою по дереву, столярною справою.
| сторінка: Гончар Іван
| АВТОР ТВОРУ:
Гончар Іван Михайлович
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
Гончар
|
Дата: 24.01.2015
|
|
|
|
