У жовтім капризна пані,

Мене не відпустить, ні...

Плаче осінь і дощ тихо капає зовні,

А в кімнаті комфорт, ллється спокій і лад...

Вручить корони всім, хто вірно служить слову,

Бо ви по праву - Королеви й Королі...

Чи стала довшою дорога,

Чи додалося сліпоти,

Чи натомилися вже ноги

Безповоротно змалку йти?

Серце б*ється в апогеї,
в нім образа, страх і щем...
Пережити б ювілеї,
будень ми переживем.

Наталка Поклад

Світлим надіям відкрита у темінь дорога,

Мрії померли, згоріли і дим сизий ліг...

Відчув, що статус є у мене -

Доріс до нього і дожив…