|
|
В розділі матеріялів: 380
Показано матеріялів: 281-300 |
Сторінки: « 1 2 ... 13 14 15 16 17 18 19 » |
|
Кожному з нас буває боляче. Нажаль,найчастіше цей біль несе з собою кохання. І хоча воно не створене для того,щоб робити боляче,сліди в серці воно лишає не завжди без рубців...
Будучи поруч з коханою людиною,не все буває гладко.
Найстрашніше те відчуття,коли тебе обранець не помічає поряд...А достукатися до нього не вистачає вже сил. Але відчувати цю людину поруч хочеться й надалі...
|
|
- Глибоко.
А можна я піддихну трішки подиху,
Трішки піддую у ніздрі любові,
Затамую серце подивом
Спомином долі
Що руки простерла обидві до тебе
І лінії світла змалювала в очах …
|
І Зорі падають із неба
В мої долоні та до тебе.
|
|
Я любила молоду березу, наче доню.
|
Коли я виросту, то стану президентом. Мам, а що треба знати краще, математику, чи українську мову аби бути президентом?
Спитала дівчинка у жінки, котра сиділа на зручному шкіряному диванчику і дивилася крізь вікно на сніг. Не повертаючи голови мама відказала - треба вміти любити.
|
Не треба…
Не треба так палко мене цілувати, кидати у простір засніжених мрій. Кидати і знову кидати.
Не йди! Зачекай! Стій!
|
|
Кожного разу, коли ти заходиш до моєї хати,
Коли всідаєшся на підвіконня поруч квітів
Та так, аби розняти руки, обійняти простір
Взяти й полетіти.
|
|
Впала перша позолота
На покров сумних дерев,
Доросли осінні квіти
До любові королев...
|
Сьогодні мороз прилягнув крилами на мої вії
Подарував дотик свіжої зими і розчинився в мені
У світі згубилась самотньо мов в обіймах повія
Малюючи в небі пурпурово-казкові сни… про Тебе.
|
|
Дивний вітер віє з твого горизонту. Дивовижне сонце заглядає з твого космосу та прямісінько у мою душу. Неймовірний спокій колише думку мого сумління, і дощ… і дощ шепоче віями про тебе.
|
|
білий вірш
- Дивно.
- А що тут дивного? Я ж просто тебе хочу.
- Дивно, за що ти мене хочеш
- Ти питаєш, чи кажеш?
- Не питаю і не кажу – відчуваю. Тепер я знаю, тепер я точно знаю, що ти хочеш мене просто так.
- Та ну, не просто так.
- Як ні?
- Я хочу тебе аби ти мене взяв.
|
Початок тут
Ти геній. І я геній. Ми обоє геніальні. :) Ми лікуємо один одного. Я тебе пишу, а ти мене слухаєш. Я тебе слухаю, а ти мене - пишеш. Адже я музика, твоя музика, музика генія. Геніальна музика. Розгорни мене скрипкою, я так хочу і фортепіаном також, і флейтою… Розгорни мене диханням нот на чистому аркуші паперу – розлий чорнило вмокаючи кутик гострого пера. Розгорни мене… По шкірі мороз у мене від тебе, а в тебе від мене. Божевілля.
А тепер відкрий очі.
|
|
Краю мій маленький, моя рідна земле,
Хто тебе в легенди і в пісні поверне?
| сторінка: Вірш-пісня
| АВТОР ТВОРУ:
Василь Кузан
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
kuzanv
|
Дата: 21.11.2009
|
|
Вечір.
Тишина.
Спокій за вікном
і я
Тебе теплом купаю
В ванні з
почуттів
В долоні вітер
Грає буйно
|
Кузан Василь Васильович народився 25 лютого 1963 року в селі Довге Іршавського району на Закарпатті, де і проживаю. Тривалий час жив у Петербурзі та Ужгороді.
Незабаром відзначатиму 25 років творчої діяльності. Пісні на мої слова виконують Народні артисти України Іван Попович, Степан Гіга, Валентина Степова, Петро Матій, Микола Свидюк...
Член Національної спілки письменників України з 2000 року.
Автор чотирьох поетичних книг. Літературознавчі статті та публіцистику видав окремими книгами та публікував у різни часописах.
Мої твори можна почитати також тут: http://poezia.org/ua/personnels/212
Твори:
"Балада прощання", "Подяка за вічність"
|
Реальна ілюзія або фактор "не"(жанр твору) Привіт. Я вже
вмію вимовляти – мама. Правда, по-своєму. Нічого, мене розуміють. Навчилась
танцювати. За це мені платять. Небагато, але краще менше і спокійно, ніж багато
і без сну. Та часом здається, що той сон
спокою поглинув маси якоюсь невизначеною
хвилею радіації, чи може свідомо виведеним вірусом байдужості. Епідемія.
|
Твоя посмішка пустила коріння
в моєму серці.
| сторінка: Верлібр
| АВТОР ТВОРУ:
Василь Кузан
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
kuzanv
|
Дата: 15.11.2009
|
|
"ТОП++"
-
до творів:
найбільше оцінок, відвідувань, коментарів;
- до користувачів: кількість
публікацій, рівень "довіри", нагороди...
|
|
