Кожному з нас буває боляче. Нажаль,найчастіше цей біль несе з собою кохання. І хоча воно не створене для того,щоб робити боляче,сліди в серці воно лишає не завжди без рубців...
Будучи поруч з коханою людиною,не все буває гладко.
Найстрашніше те відчуття,коли тебе обранець не помічає поряд...А достукатися до нього не вистачає вже сил. Але відчувати цю людину поруч хочеться й надалі...
- Глибоко. А можна я піддихну трішки подиху, Трішки піддую у ніздрі любові, Затамую серце подивом Спомином долі Що руки простерла обидві до тебе І лінії світла змалювала в очах …
Коли я виросту, то стану президентом. Мам, а що треба знати краще, математику, чи українську мову аби бути президентом? Спитала дівчинка у жінки, котра сиділа на зручному шкіряному диванчику і дивилася крізь вікно на сніг. Не повертаючи голови мама відказала - треба вміти любити.
Дивний вітер віє з твого горизонту. Дивовижне сонце заглядає з твого космосу та прямісінько у мою душу. Неймовірний спокій колише думку мого сумління, і дощ… і дощ шепоче віями про тебе.
- Дивно. - А що тут дивного? Я ж просто тебе хочу. - Дивно, за що ти мене хочеш - Ти питаєш, чи кажеш? - Не питаю і не кажу – відчуваю. Тепер я знаю, тепер я точно знаю, що ти хочеш мене просто так. - Та ну, не просто так. - Як ні? - Я хочу тебе аби ти мене взяв.
Ти геній. І я геній. Ми обоє геніальні. :) Ми лікуємо один одного. Я тебе пишу, а ти мене слухаєш. Я тебе слухаю, а ти мене - пишеш. Адже я музика, твоя музика, музика генія. Геніальна музика. Розгорни мене скрипкою, я так хочу і фортепіаном також, і флейтою… Розгорни мене диханням нот на чистому аркуші паперу – розлий чорнило вмокаючи кутик гострого пера. Розгорни мене… По шкірі мороз у мене від тебе, а в тебе від мене. Божевілля. А тепер відкрий очі.
Кузан Василь Васильович народився 25 лютого 1963 року в селі Довге Іршавського району на Закарпатті, де і проживаю. Тривалий час жив у Петербурзі та Ужгороді.
Незабаром відзначатиму 25 років творчої діяльності. Пісні на мої слова виконують Народні артисти України Іван Попович, Степан Гіга, Валентина Степова, Петро Матій, Микола Свидюк...
Член Національної спілки письменників України з 2000 року.
Автор чотирьох поетичних книг. Літературознавчі статті та публіцистику видав окремими книгами та публікував у різни часописах.
Мої твори можна почитати також тут: http://poezia.org/ua/personnels/212
Твори:
"Балада прощання", "Подяка за вічність"
сторінка: Кузан Василь
| АВТОР ТВОРУ:
Василь Кузан
Привіт. Я вже
вмію вимовляти – мама. Правда, по-своєму. Нічого, мене розуміють. Навчилась
танцювати. За це мені платять. Небагато, але краще менше і спокійно, ніж багато
і без сну. Та часом здається, щотой сон
спокою поглинув масиякоюсь невизначеною
хвилею радіації, чи може свідомо виведеним вірусом байдужості. Епідемія.
