АНУМО ЗНОВУ ВІРШУВАТЬ!

ПІДРОЗДІЛИ КАТАЛОГА ТВОРІВ

Нд, 22.12.2024, 12:54
Меню сайту
Підрозділи каталога
Кедик Світлана [96]
Поезія Світлани Кедик. Закарпатська область, Виноградівський район, село Букове.
Рошко В’ячеслав [26]
Кузан Василь [39]
Бабічин Юрій [10]
Вихованець Леся [1]
Ісаєвич Михайло [47]
Марина Алдон [4]
Пальок Анна [79]
Хланта Михайло [18]
Бурдюх Микола [54]
Наталія Степа-Пеньора [2]
Медвідь Марія [1]
Рибар Тетяна [3]
Опитуваннячко
Як Ви дізнались про сайт?
Всего ответов: 424
ПОЕЗІЯ та ПРОЗА категорії та розділи української поезії, українська проза
    Поети Закарпаття

В розділі матеріялів: 380
Показано матеріялів: 321-340
Сторінки: « 1 2 ... 15 16 17 18 19 »

У цьому величному, безмежному Всесвіті на й ніде сховатись. Хіба що в Собі.


сторінка: Кедик Світлана | АВТОР ТВОРУ: Світлана
ОПУБЛІКУВАВ: svetakedyk
Дата: 17.09.2009
ПЕРЕГЛЯНУЛИ: 2365 чол.,  оцінили - 1 чол.,  КОМЕНТУВАЛИ (1)
 

Ти чуєш?
Ти чуєш тишу, яка в мені тріпоче серцем?
Ти чуєш видих, що виринає із грудей?
Ти чуєш?
Там озерце народжує Життя…

сторінка: Кедик Світлана | АВТОР ТВОРУ: Світлана
ОПУБЛІКУВАВ: svetakedyk
Дата: 14.09.2009
ПЕРЕГЛЯНУЛИ: 1883 чол.,  оцінили - 3 чол.,  КОМЕНТУВАЛИ (13)
 

Моя безмежна осінь,
Ти кличеш мене знов,
Так невблаганно просиш
Вірші про Любов.

сторінка: Кедик Світлана | АВТОР ТВОРУ: Світлана
ОПУБЛІКУВАВ: svetakedyk
Дата: 11.09.2009
ПЕРЕГЛЯНУЛИ: 1809 чол.,  оцінили - 2 чол.,  КОМЕНТУВАЛИ (3)
 


А давай, ми будемо дихати разом.
Я розпроструся на твоїх грудях,
І так лоскотно прошепочу на вушко
Бездоганно звабливий віршик,
Прочмокаю танець волосинок,
Які губляться між диханням
Твоїм і моїм…






сторінка: Кедик Світлана | АВТОР ТВОРУ: Світлана
ОПУБЛІКУВАВ: svetakedyk
Дата: 06.09.2009
ПЕРЕГЛЯНУЛИ: 2095 чол.,  оцінили - 1 чол.,  КОМЕНТУВАЛИ (12)
 

Людина – Суспільство – Природа – Планета – Всесвіт
У цьому світі, жодну річ не можна розглядати окремо, бо інакше не зрозумієш того світу. Не можна спиратись на хід логіки, як мозкову діяльність, бо тоді, свідомість потребує підтвердження. І якщо я зараз доведу, що Всесвіт – це я, кожен почне перевіряти мою теорію або зробить висновок – божевільна. З цього і почну.


сторінка: Кедик Світлана | АВТОР ТВОРУ: Світлана
ОПУБЛІКУВАВ: svetakedyk
Дата: 02.09.2009
ПЕРЕГЛЯНУЛИ: 2112 чол.,  оцінили - 1 чол.,  КОМЕНТУВАЛИ (3)
 

Ну що ж, миттєвості скінчилися. Витираю пилюку з меблів і йду. Йду вслід за розумінням. Рай готовий. Чому я вибрала символи, а не просту людську мову? Бо відчула себе більше ніж просто людина. Через хвилину до мого дому увійдуть діти – два хлопчики і одна дівчинка. Вони будуть гратися у кімнаті Зірочки, а я йтиму за слідом. Перед тим залишу на полиці почерк пилюки, напишу так – Ти найкращий. 


сторінка: Кедик Світлана | АВТОР ТВОРУ: Світлана
ОПУБЛІКУВАВ: svetakedyk
Дата: 02.09.2009
ПЕРЕГЛЯНУЛИ: 2053 чол.,  КОМЕНТУВАЛИ (2)
 

Мертві не дишуть. Тому я жива. Здається, ще одна мить і я буду вдома, одна єдина мить. Але як мені її тобі показати? Я перепробувала все. Одного разу підлила до чорного чаю зі смаком тропічних фруктів. Одного разу подала замість чорної кави без цукру, а якось підсипала до борщу без м’яса, але з квасолею. Дома вирощений буряк обурився і аж почервонів палкіше за моркву…


сторінка: Кедик Світлана | АВТОР ТВОРУ: Світлана
ОПУБЛІКУВАВ: svetakedyk
Дата: 29.08.2009
ПЕРЕГЛЯНУЛИ: 2304 чол.,  оцінили - 2 чол.,  КОМЕНТУВАЛИ (10)
 

Привіт. Я теж скучила. Ну чого ти? Усміхнись. Люблю твою усмішку. Люблю дивитися на бадьорі кутики губ, які тоненькими стрілочками лізуть догори.
Тиша триває.

сторінка: Кедик Світлана | АВТОР ТВОРУ: Світлана
ОПУБЛІКУВАВ: svetakedyk
Дата: 26.08.2009
ПЕРЕГЛЯНУЛИ: 2314 чол.,  оцінили - 3 чол.,  КОМЕНТУВАЛИ (6)
 

Цс-с-с-с… Тихо, дуже тихо…
Чути шепіт. Чим далі тим більше сліз, котрі блищать енергетикою домашнього затишку. Сьогодні уперше по-справжньому тихо. Я забула все те, що згадала. Замість коми поставила крапку, замість трьох – тире.

сторінка: Кедик Світлана | АВТОР ТВОРУ: Світлана
ОПУБЛІКУВАВ: svetakedyk
Дата: 23.08.2009
ПЕРЕГЛЯНУЛИ: 2409 чол.,  оцінили - 4 чол.,  КОМЕНТУВАЛИ (8)
 

А він крутить мене у біднебессі в хвилинах течії, рожево-ніжним сплеском ковтає вуста мої від миті аж до миті…
Я танцюю свій стрептиз…
- Коли я щось роблю надворі, то хочу аби ти була поруч.
Усміхаючись кажеш, береш за руку і ведеш за собою. А на дворі ніч дивиться липневими зірками.
- Це називається привласнив :)
- Це називається люблю :)
А на дворі ніч дивиться липневими зірками.
- І що ти робиш? :)
- Обіймаю свою дружину. :)

сторінка: Кедик Світлана | АВТОР ТВОРУ: Світлана
ОПУБЛІКУВАВ: svetakedyk
Дата: 13.08.2009
ПЕРЕГЛЯНУЛИ: 2879 чол.,  оцінили - 1 чол.,  КОМЕНТУВАЛИ (4)
 

Ти де?
Я тут, ти там.
І ніч між нами стала днем.


сторінка: Кедик Світлана | АВТОР ТВОРУ: Світлана
ОПУБЛІКУВАВ: svetakedyk
Дата: 30.07.2009
ПЕРЕГЛЯНУЛИ: 2140 чол.,  КОМЕНТУВАЛИ (5)
 

В ролях:
Отець Володимир – Світлана Кедик.
Ти – Я.
Душа – Свідомість.
Людина – Бог.
Зірочка – донечка.
Ігор – коханий чоловік.

сторінка: Кедик Світлана | АВТОР ТВОРУ: Світлана
ОПУБЛІКУВАВ: svetakedyk
Дата: 21.07.2009
ПЕРЕГЛЯНУЛИ: 2633 чол.,  оцінили - 1 чол.,  КОМЕНТУВАЛИ (3)
 

– Мамо, а про що ти мріяла, коли була маленькою?
Зацікавлено спитала
– Я мріяла літати.
– Твоя мрія збулася?
– Так!



сторінка: Кедик Світлана | АВТОР ТВОРУ: Світлана
ОПУБЛІКУВАВ: svetakedyk
Дата: 18.07.2009
ПЕРЕГЛЯНУЛИ: 1986 чол.,  оцінили - 1 чол.,  КОМЕНТУВАЛИ (10)
 

Людина – звичайнісінький ідеаліст, який намагається рівно зважити розум та серце, віднайти аналіз та передчуття в певних явищах, таких наприклад, як буття аби співставити з життям, чи віднайти протиставлення та ідентичність сексу та Любові, або ж тілу й Духу...?>


сторінка: Кедик Світлана | АВТОР ТВОРУ: Світлана
ОПУБЛІКУВАВ: svetakedyk
Дата: 17.07.2009
ПЕРЕГЛЯНУЛИ: 2214 чол.,  оцінили - 1 чол.,  КОМЕНТУВАЛИ (3)
 

Я не голуб, я голубка, Голуба кохаю, сильно дише моя грудка, бо Його чекаю. А як Він прилетить, візьмене мене в Свої крила, стане пестить в чому Мати народила.Пір’ячко клубочком зів’ємо дбайливо, може вже Синочком зробиться грайливим. А як доня буде у яєчку Нашім – зів’ю стрічку Небом, перев’яжу Щастям. Кигу високо-високо – стануть Голуб’ята. Дяка Богу, Радість Мамі й Тату.


сторінка: Кедик Світлана | АВТОР ТВОРУ: Світлана
ОПУБЛІКУВАВ: svetakedyk
Дата: 12.07.2009
ПЕРЕГЛЯНУЛИ: 2153 чол.,  оцінили - 1 чол.,  КОМЕНТУВАЛИ (1)
 

І закрутилася, завертілася вихором… інколи повільно, частіше сильно. Я ж казала, що мої герої пожирають мене. Ну ось передімною стоїть я. Я така маленька, така невинна. Тому аби краще її бачити між натовпом вирішила написати її з великої букви, ось – Я. 
Ігора нема. Він вже добу, як у горах. Ловить там свої радіохвилі. А мені хочеться ласки. Хочеться припасти до його поголеного обличчя, а то щетина кусається, і колеться… отак бере і кусає мої щоки.


сторінка: Кедик Світлана | АВТОР ТВОРУ: Світлана
ОПУБЛІКУВАВ: svetakedyk
Дата: 07.07.2009
ПЕРЕГЛЯНУЛИ: 2314 чол.,  оцінили - 1 чол.,  КОМЕНТУВАЛИ (5)
 

Продовжуємо збирати пазли:

Привіт. Сьогодні я читаю книгу людини і плачу. Мені хочеться пройняти тебе до глибини найзаповітнішого почуття, отак зачепити серцем-гачечком і тримати у невагомому стані. Але ти шепчеш – боляче. Тому не буду пронизувати до ран і крові, тільки трішки несамовитою Любов’ю.


сторінка: Кедик Світлана | АВТОР ТВОРУ: Світлана
ОПУБЛІКУВАВ: svetakedyk
Дата: 05.07.2009
ПЕРЕГЛЯНУЛИ: 2158 чол.,  КОМЕНТУВАЛИ (1)
 

Продовження твору Спогад. Частина під назвою "Така, як є".

Я просто не помітила, що текст не вмістився повним обсягом тому ось продовження:


сторінка: Кедик Світлана | АВТОР ТВОРУ: Світлана
ОПУБЛІКУВАВ: svetakedyk
Дата: 01.07.2009
ПЕРЕГЛЯНУЛИ: 2373 чол.,  КОМЕНТУВАЛИ (1)
 

– Я зараз попу наб’ю.
– За що?
– А просто так.
– Що, чесно?…
– Ага.
Відходжу на крок від нього, повертаюся спиною, трішки нахиляюсь і кажу – давай.
Він усміхається, підхоплює мене лоскотом…. Падаємо на підлогу і просто цілуємось.


сторінка: Кедик Світлана | АВТОР ТВОРУ: Світлана
ОПУБЛІКУВАВ: svetakedyk
Дата: 29.06.2009
ПЕРЕГЛЯНУЛИ: 2631 чол.,  оцінили - 2 чол.,  КОМЕНТУВАЛИ (3)
 

Частина четверта. 

Дощ.

Пахне водою. Вона усюди: на подвір’ї, на даху будинків, на вулиці… і на моєму тілі. Маленькими капельками сповзає залишаючи по собі доріжечки приємної свіжості. Сьогодні він знову був моїм, чи я його… Та яка різниця.Мокре волосся густими пасмами прилипло на оголені плечі, які жадібно цілував, а я тоді думала – Боже мій, як я скучила. А він усе цілувавав, ось так просто цілував, просто посеред двору. А поруч, у самісіньких хмарах, в ритм нашому танцю озивався грім, одночасно з блискавкою запалював знайомі зірочки в очах. Зірочки мерехкотіли, залізали в мою мокру пазуху…


сторінка: Кедик Світлана | АВТОР ТВОРУ: Світлана
ОПУБЛІКУВАВ: svetakedyk
Дата: 27.06.2009
ПЕРЕГЛЯНУЛИ: 2097 чол.,  оцінили - 3 чол.,  КОМЕНТУВАЛИ (6)
 



"ТОП++"
- до творів: найбільше оцінок, відвідувань, коментарів;
- до користувачів: кількість публікацій, рівень "довіри",  нагороди...  

     



Форма входу
ФОТО НА ВИБІР
 
 

ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com



Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz