любов , здобутками жива

у праці днів прекрасно мила , 

в пречистості своїй свята

якщо в житті вона правдива .

Біль переповнює серце , душа в неспокої , життя марніє а трудів так мало ...

( іпровізація на бачений сон , а сон приснився насправді )

 я ж не живу , коли нема любові

і мертві дні у війни мають путь

любов моя я буду лиш з тобою

про мене , прошу , просто не забудь .

я перед плідними дверима   

стою й вимахую крильми .    

сум в очах , а згодом - страх , йти вперед вже сил не має , очі гроші застилають , крах ...

минають сни ...

усе минає ...

та залишається любов ...

шкода усіх

 хто не пізнає

й не виправить у серці зло .

думки у небо лаштувати

із мудрістю вперед іти ;