Сльози, мов бурштини, мерехтять на світлі,
Наче срібні роси, котяться з очей,
Я плекаю мрії світлі й заповітні…
Плакала й не спала безліч я ночей.
Місячнеє сяйво у вікно пробилось,
Сльози, наче стрази, світяться при нім.
Серце, як пташина, трепотом забилось…
Скільки всього бачу в світі цім тіснім.
Капають сльозини, котяться рікою,
Болем витікає кожная із них.
Я на роздоріжжі з думкою в двобою…
Наче від двобою навіть вітер стих.
Сльози, як кристали, дороге каміння,
Кожна з них коштовна, бо вони мої,
Але світлим й чистим є моє сумління,
Та й думок зібрались цілії рої.
Сльози-діаманти з присмаком солоним,
Скроплюють подушку, мов траву роса,
У думках давненько я уже в полоні,
ВІд сльозин змокріла навіть і коса.
Сльози-дивоцвіти з зорями в розмові,
Радяться-питають чом душа болить.
Хочу я купатись в радості й любові,
Й хай сльоза від щастя зіркою блищить.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Дуже сильний, гострий і водночас глибокий вірш. У ньому відчувається не просто критика, а біль за правду, справедливість і відповідальність перед людьми. Особливо влучно з
virchi:Дуже образний і глибокий вірш. 🌿 Стільки різних перевтілень — і зрештою все одно повернення додому. Особливо сподобався фінал: простий, але дуже сильний. ❤️
у Вас