ПАМ'ЯТІ ПАВЛА ЧУБИНСЬКОГГО
Чубинський, батьку вічних слів,
Ти був етнографом, поетом,
Словами ти торкнутись вмів,
Немов невидимим предметом.
Вкраїна у душі жила,
Ти вірним був, землі цій, сином,
Із серця, наче з джерела,
Думки плелись, мов хміль над тином.
Ти славень нам подарував,
Хоч ти й не знав, або й не снилось,
Та віру в нього ти вплітав –
Це долею тобі судилось.
Твоє ім’я звучить тоді,
Коли про славень йде розмова.
Воно завжди на висоті,
Вкраїни рідної основа.
Звучить твій славень вже роки,
Як Символ Віри пам’ятають,
Його рядки, як рушники,
Серця і душі всіх торкають.
За славень дякуєм тобі,
Слова в нім писані душею,
Звучить і в радості й в журбі,
Й горять вони в душі зорею.
26.01.2021 р.
© Copyright: Клавдія Дмитрів , 2021
Свідоцтво про публікацію №121012609924
Додав: klavysjka (27.01.2021)
| Автор: © Королева Гір Клавдія Дмитрів
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
virchi : Твір наповнений світлом, як молитвою за те, що багато хто сприймав як буденність, але тепер – як подарунок. Прості слова набувають сили, коли за ними
virchi : Який милий і світлий вірш! Після всіх важких тем про війну та біль - тут відрада (не в мінус іншим віршам про страждання народу!) . Ви створили
virchi : Так, маєте рацію. На відстані усе інакше, але справжній біль і страждання - тут, на Батьківщині