|
|
COVID - 19
Палата. Ліжко. Біль. Страхи.
Вікно, зашторене як-небудь.
Все ті ж засніжені дахи,
Занурені у сіре небо,
І та ж без просвітку печаль,
А ще, коли нема нікого,
Коли надія лиш на Бога,
Стає себе безмірно жаль.
Хоча, по правді як сказати, -
Прожив таки ж немало літ...
Ось смерть заходить до палати
І посміхається:
-Привіт!
|
Додав: suziria (06.02.2021)
| Автор: © suziria |
|
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ivanpetryshyn: Ото ж бо.
Дбайте про ваше здоров’я,
а Пегас, може, до вас сам прилетить,
чи якась Муза. Медитуйте і намедитуєте
спокій та повагу до усіх. І
ruhlyvy: Здоров'я, пане Петришин, важлива річ! Включаючи і ПСИХІЧНЕ!:tongue:
ivanpetryshyn: Ну, ображати іншого-
це, мабуть, ваша сильна сторона.
До речі, я вашої оцінки не просив.
Чи дуже сильні ваші творіння,
я ще не дивився, але
ruhlyvy: Отож, Бог таки допоможе! А Вам має ще капітально допомогти пан Гонта, бо всяк інший Адмін на його місці давно закрив би Вашу сторінку за Ваш ХРОНІЧНИЙ флуд, і бажання
|
|
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
|
у Вас