|
|
|
kraynyuk46: Дякую Вам, п. Таміло, за теплий відгук.  Як не дивно, але я люблю цей віршик. Для мене мій фотоапарат дійсн
leskiv: Хороший вірш. Я рада, що ви зуміли вирішити проблему. 
Більше коментарів |
Вірші/статті |
|
|
Вірш про неприємну людину,з якою мені довелося зіткнутися в житті.Зітканий з негативних емоцій, тому й досить похмурий.
|
|
Просто згадав.... і вирішив!
|
Я бачу в житті багато нового
Щодень, їдучи, задумуюсь знов
Скільки прекрасного в світі усього
Скільки там місця займає любов. Не та, яку ми називаєм коханням,
А та повсякденна, жива і проста
Яку відчуваєм просто сидячи вдома,
Коли їдем в трамваї й радіє душа. А лиш варто знайти в собі часточку світу
Відчути її і пустити в життя.
Вона буде в серці твоєму жевріти
Не дасть загубитись у сірості дня.
|
Усі вірші (та 11 коментарів до
творів) ******* **** ********** (логін на сайті *********)
видалені з сайту за бажанням автора.
Повністю стерто нагадування про автора за вимогою від 9 вересня 2008 року.
Нагадування користувачам сайту.
Згідно нових правил сайту твори, коментарі до творів, повідомлення на ФОРУМІ не видаляються!
| сторінка: *********
| АВТОР ТВОРУ:
*********
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
virchi
|
Дата: 25.02.2008
|
|
|
ПЕРЕГЛЯНУЛИ: 2812 чол.,
|
оцінили - 4 чол.,
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Кольорами веселки малюю весну Де словом надії краєвид облитий Там бачу батьками посіяні квіти Які щойно нині будять ся зі сну
Батьків вже немає а аромат квітів На полях весняних і нині живий Він іде до завтра і вчорашніх мрій Пахне теплом сонця яке ледве світить
Все це я малюю тривання словами Ті на життя полі мов дороговказ Вони бумерангом вертають до нас Як діти з далека до рідної мами.
А мама приймає у хату. Гостить. Кладе перед ними усе що лиш має З радості що прийшли сльози витирає Ця радість стареньку все таки болить
10.02.2008р.
|
Доброго дня Вам. Кланяюсь нашім людям, розкиненим по чужинах і в нашій Україні, до яких я лиш думками влітаю, щоб нагадати їм наше минуле і сучасне. Може колись пощастить і мені серед Нашіх гір зустрітись зі своїми людьми з усіх усюд і доживати свого віку кожний на землях своїх предків.В Бога все можливе. Но нині треба тішитися тим, що є, що маємо....
Нині посилаю ще кілька свох останніх віршів....
|
|
сумБуРна алітеРація ЯБлука Єлени...
|
Демчук Олексій Олексійович народився у м.Одеса 22 лютого 1994 року. Зараз навчається в українській гімназії №1 м.Іллічівська Одеської області.
Перший вірш присвячений до наступаючого дня рідної мови.
Він нашу мову засвітив,
Великий геній України,
Багато віршів присвятив,
Він нашій рідній Батьківщині.
Про долю бідних кріпаків
Про матір, дружбу і любов.
Він виливав все на папір,
Страждання, горе, почуття…
========>>>
| сторінка: Українцям
| АВТОР ТВОРУ:
Демчук Олексій
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
virchi
|
Дата: 20.02.2008
|
|
Цвітуть бузки рожеві і червоні,
Як і колись, як сотні, сотні літ.
І в ніжному, духмяному полоні,
Неначе вперше, завмирає світ.
І щовесни в травневі дні погожі
На Ніколая розквітуть бузки,
Заходять в дім і в храм творіння Божі -
Вологі і холодні пелюстки.
І я прошу вас, рідні, друзі милі,
Коли я відійду через роки,
Поставте хрест дубовий на могилі,
А поруч посадіть мені бузки.
|
Шість тисяч п’ятдесят
четвертий раз
заглядаю до себе в душу.
Завтра буде ювілей...і знову
зі змінами.
|
Жаба жваво живиться
Вуж жує жабу,
Що жваво живиться жуком,
Що зжер бджолу.
Життя...
|
рейтинги оцінок за вірші, рівня довіри до користувачів, кількість коментарів дивіться на відповідній сторінці
 ТОП
++
|
|
