|
|
В розділі матеріялів: 205
Показано матеріялів: 1-20 |
Сторінки: 1 2 3 ... 10 11 » |
|
Ось вже блукає осінь містом.
У парках вітер шарудить.
Із листя жовтого намисто
На сонці за вікном блищить.
|
|
Жовте листя, білі хмари…
Стерня на городі.
Промайнули літні мари –
Отож мріти годі.
|
|
Блукає осінь десь близенько –
Жовтіє листя де-не-де.
Хмаринка пропливла низенько,
От-от неначе упаде…
|
|
Живіт росте, а корінь сохне…
Можливо, дехто каже вслід:
"Коли нарешті уже здохне
Оцей старий нікчемний дід…"
|
|
Йде мокрий сніг. І тане. І калюжі
Ростуть попід кущами мов живі.
Зими початок видався не дуже -
Ховай долоні в теплім рукаві...
|
|
Вже серпень до кінця збігає.
Всіма бажана прохолода
Десь недалеко вже чигає.
На нас осіння непогода...
|
|
Початок літа. Червень. Спека.
Парує. Мабуть до грози.
В гнізді на дереві лелека.
А там пасуться дві кози...
|
|
І знову пахне медом алича.
Квітує біля тину абрикоса.
А у садочку вишня мов дівча –
Радіє сонцю гілка білокоса.
|
|
Похилились верби біля річки,
Галузки зануривши у воду.
Пістрявіють на леваді чічки.
Череду жене скотар до броду.
|
|
Ловлять гілки кущів павутинки.
Осінь фарби на листя кладе,
Килимами вкриває стежинки,
По яким поряд з нами іде.
|
Шаріють кетяги калини.
Листов'я на деревах жовкне.
А на ожині біля тину
Гілля чорніє, інде сохне.
|
|
Зима на осінь схожа сльотяну –
Туман густий, болото, мокротеча.
Я наче хмари на собі тягну…
Скажи-но, січень, де ота хуртеча?
|
|
А листопад минув… давненько…
Вже листя спалене в садочку...
Навкіл лягає сніг рівненько…
Вода темніє у струмочку…
|
|
А ось і осінь. Ну, нарешті…
Сльота блукає коло хати.
Я одягну осінні мешти
Й піду попід дощем блукати.
|
|
Чорний дим у чорні хмари…
Круки чорні крякають.
Люди йдуть, немов примари,
По болоту чмакають.
|
|
Планує незабаром повернутися.
Готується у путь заздалегідь.
А щоби їй ніде не зашпортнутися,
Пригадує розміщення угідь.
|
|
Ти пам'ятаєш той старенький тин
І відшліфований ногами перелаз…
Під стріхами шевченківських хатин
Ми починали ранок свій щораз...
|
|
Від обрію до небокраю
Ані хмаринки. Я у тінь.
Від спеки тут ся заховаю.
Приспить садочка шамотінь
|
|
"Край села стоїть оселя, за оселею левада"
(Юрій Яновський, V, 1959, 20).
"Край села стоїть оселя,
За оселею левада …"
Так… Украйна не пустеля…
Стрекотить в кущах цикада…
Кружить чорногуз над лугом –
В кожного свої потреби.
Біла хмара ходить кругом,
Розростається у небі.
|
|
Через село іду до річки гайно.
Вечірня сутінь кинула росу
На трави лугові. І як же файно
Освітлює з небес всю цю красу...
|
|
|
