Пн, 16.06.2025, 07:28
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1073]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [135]
Аудіовірші [49]
Українцям [2704]
Вірш-пісня [549]
Вірші про Україну [1485]
Вірші про рідний край [812]
Вірші про мову [227]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [107]
Загадки [16]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [289]
Вірш-усмішка [1008]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [154]
Вірші про жінок [665]
Вірші про чоловіків [115]
Вірші про військових, армію [219]
Вірші про Перемогу, війну [416]
Вірші про кохання [3432]
Вірші про друзів [714]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [60]
Вірші про професію [85]
Вірші про eмiгрантів [146]
Вірші в перекладі [714]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1223]
Вірш-тост, вірш-привітання [122]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [25]
Релігія [343]
Щастя - ... [602]
Жінка - ... [265]
Життя... [4530]
Філософам [1315]
Громадянину [922]
Метафізика [159]
Опитування для Вас:
Чи заповнюєте при публікації поле КЛЮЧОВІ слова/ТЕГИ?
Всего ответов: 162

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Вірші про рідний край
 

Шаріють кетяги калини...

Шаріють кетяги калини. 

Листов'я на деревах жовкне. 

А на ожині біля тину 

Гілля чорніє, інде сохне. 

 

Зелена шовкова травичка 

Потроху в'яне. На городі 

Місцями зеленіє гичка 

Не зібраних ще бульбоплодів. 

 

Дощитиме чи ні? – гадаю. 

Чи прохолодна буде ніч? 

На захід сонця поглядаю – 

Ні, треба розтопити піч. 

 

Бадилля зібране підкинув 

В багаття посеред городу. 

А на колодязь погляд кинув – 

Ще ж треба накачати воду. 

 

День промайнув. Повечоріло. 

Чом на ніч не куєш, зозуле… 

У рештках вогнища жевріло, 

Вдень мною спалене, минуле.


Додав: inkulinets (31.01.2015) | Автор: © RUSZIN
 
Розміщено на сторінці: Вірші про рідний край, Вірші про осінь

Поділіться цією публікацією у Фейсбуці:

Переглянули твір - 1930 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 4
avatar
0
1 Лілія • 20:47, 31.01.2015 [Лінк на твір]
Минулі дні, дають знання новим дням hands
avatar
0
2 miknech • 00:38, 01.02.2015 [Лінк на твір]
Лірично, гарно. От лиш зозуля восени не кує взагалі, а не тільки на ніч. Та ще гичка взагалі-то в коренеплодів, а в бульбоплодів зазвичай бадилля. Хоча це, по великому рахунку, дрібниці, бо вірш сам по собі гарний.
avatar
0
4 inkulinets • 15:57, 01.02.2015 [Лінк на твір]
Словник української мовиАкадемічний тлумачний словник (1970—1980):
 
ГИ́ЧКА, и, жін.
1. Стебло та листя перев. коренеплодів та бульбоплодів; бадилля, ботвина. Кублилася дрібною гичкою жовтогаряча морква (Панас Мирний, IV, 1955, 205); Дівчата підбирали викопані буряки і, обрізавши на них гичку, складали * купи (Олесь Донченко VI, 1957, 324); Плануємо засилосувати понад 3000 центнерів гички цукрових буряків (Колгоспник України 9, 1956, 26)
2. перен., розм. Верхня частина зав'язаного мішка, вузла. Хвать [баба] вузла на гичку! І, немов той акробат, Дряпалась на пічки (Степан Олійник, Вибр., 1959, 231).
3. діал. Грива [Куць:] Я їм коня притяг за гичку в стайню (Леся Українка, III, 1952, 251)
4. діал. Росток, паросток на коренеплодах. Перебирала [Катерина] кожну картоплину; з гичками відкладала на насіння, а почорнілі — на харч (Степан Чорнобривець, Визвол. земля, 1959, 48).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 63.
avatar
0
3 Таля • 15:16, 01.02.2015 [Лінк на твір]
Цікаве прощання з минулим!  up hands


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
Maksymovych: Дякую за коментар, дуже приємно що Ви звернули увагу до мого твору. Як автор я залишаю простір для читача — щоб кожен міг знайти у вірші щось своє. 

"А риба сама скинула кості"

Ludmilka: Щиро вдячна за тонке розуміння написаного мною!!!

Nemo: Дякующиро, Василю, пишу, як відчуваю... і всім навколо бажаю Щастя...

virchi:
Мова вірша піднесена, що підкреслює значущість втраченого. Але за високим стилем читається жива людська драма - про довіру, яку не виправдали, про дар


     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz