Ловлять гілки кущів павутинки...
Ловлять гілки кущів павутинки.
Осінь фарби на листя кладе,
Килимами вкриває стежинки,
По яким поряд з нами іде.
Хоч не все іще листя опало,
І не вся пожовтіла трава,
Та вже зимно на вулиці стало,
На повітрі холонуть слова.
І підносить нам осінь люб’язно
Дивних змін нескінчений потік.
Жовтий лист покружився мовчазно
Й разом з вітром у поле утік.
Червонішають грона калини,
Бачу я, у садок ідучи.
І жевріють вони, мов рубіни,
Зверху жовтої ковдри-парчі.
А на річці гладінь стала темна,
Наче ніч упірнула у воду.
Бідолашна, бо знає напевно
Про кайдани з холодного льоду.
Хоч іще і квітують жоржини,
Та півоній твоїх вже немає.
Кожен день все скромніше картини,
Кожен день – мов життя відцвітає.
Все похмуріше з літом прощання,
Й весняна ще далеко відлига…
Ми йдемо - поміж нами мовчання,
Схоже так на мелодію Гріга…
Додав: inkulinets (21.04.2015)
| Автор: © RUSZIN
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 6
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
ruhlyvy : Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве! leskiv : Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.
leskiv : Оптимістичний, життєстверджуючий вірш.