|
|
В розділі матеріялів: 257
Показано матеріялів: 41-60 |
Сторінки: « 1 2 3 4 5 ... 12 13 » |
|
Не торкайся мене на людях,
у долонях руки не тримай...
|
|
Тебе не було у житті,-
кажу собі тепер на втіху,
твій образ вже у забутті,
тому мені і не до сміху....
|
|
Знову люди за свободу,
знов за щастя полягли
і виборюючи волю,
вишиванки одягли.....
| сторінка: Українцям
| АВТОР ТВОРУ:
Ірина Пшиченко
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
Koshkina
|
Дата: 28.03.2015
|
|
|
Любов буває наче танго,
бо ці відносини - вогонь
і звук акордеона - манго,
притягує смаки в полон....
|
|
Можливо, всі ми демократи,
та , тільки часто брат на брата,
за спадщину свою батьківську,
іде війною злобно й звірські....
| сторінка: Життя...
| АВТОР ТВОРУ:
Ірина Пшиченко
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
Koshkina
|
Дата: 02.03.2015
|
|
|
Незримим ангелом я буду,
в наступному житті людей,
де є воронячі абсурди,
знайду особу між ночей...
| сторінка: Філософам
| АВТОР ТВОРУ:
Ірина Пшиченко
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
Koshkina
|
Дата: 14.02.2015
|
|
|
Депутати прибули,
до міської ради:
керувати без пітьми,
бо є вдосталь влади....
| сторінка: Українцям
| АВТОР ТВОРУ:
Ірина Пшиченко
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
Koshkina
|
Дата: 09.02.2015
|
|
|
Не бійся... ( Або один кадр реальності) А слово його «не кохаю», то зовсім Поліну образило, та так, що вона пішла від нього за два місяця до народження дитини. І тому, пологи були складні і довгі, нервова система була у такому стані, як натягнута струна, думала що помре…. Та, слава Богу,- вижила, як після війни..
| сторінка: Проза
| АВТОР ТВОРУ:
Ірина Пшиченко
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
Koshkina
|
Дата: 03.02.2015
|
|
|
Адже вода, яку освячували в цей день – була цілюща. Нею можна напувати тяжко хворих, освячувати храми, домівки, домашніх тварин і вона не псується цілий рік. Жінка не розуміла: Чому прихожани так невідповідально ставляться до молитви, адже вони теж вкладають свою енергію душі, слова до освячування води? Вірі Степанівні здалося, що люди , більшість, не розуміють для чого вони прийшли...
|
|
Бо не увесь наро душею плаче,
за своїм воїном, який в окопі,
поклав життя, щоб українська мати,
могла дитину привести до школи.
| сторінка: Українцям
| АВТОР ТВОРУ:
Ірина Пшиченко
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
Koshkina
|
Дата: 27.01.2015
|
|
|
Торкаюся тебе думками
і мрія тягнеться до губ,
душа моя стоїть між нами,
відчутний в серці ніжний сум...
|
|
"Петеушниця" (Або один кадр реальності)Ти, що там говориш? Хіба ти маєш права щось людям радити? -Ти ж «петеушниця»!- Дурна «петеушниця». Інні стало, навіть, трішки погано від цих слів, але промовчала, якось було нечемно відповідати тим же...
| сторінка: Проза
| АВТОР ТВОРУ:
Ірина Пшиченко
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
Koshkina
|
Дата: 10.01.2015
|
|
|
Хоч Новий рік,
але традиції старі
і побажання ненові,-
завждИ одні і тіж...
|
|
Ну, що ж ви, людоньки,
у Новорічну , тиху, ніч,
все про етюди,
що в тарілках,- все ж дивна річ....
|
|
Батьківські сліди( Або один кадр реальності)
Ця молода пара залишила сліди на снігу, які,наче, відбивали ті реальні почуття і ту поведінку яка була між цими людьми. Вони, наче залишили сліди, для своєї дитини, яка повторить їхні помилки і слова...
| сторінка: Проза
| АВТОР ТВОРУ:
Ірина Пшиченко
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
Koshkina
|
Дата: 18.12.2014
|
|
|
Люди, люди... Хто ж ви , люди?
Може змії що повсюди,
розповзлися скрізь в облуді,
залишивши тінь?...
| сторінка: Українцям
| АВТОР ТВОРУ:
Ірина Пшиченко
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
Koshkina
|
Дата: 12.12.2014
|
|
|
Ти не шукай мене сьогодні
і дзвони тепер дарма,
піду і буду на природі,
подумаю про все сама...
|
|
Зима... Засніжено...
І настрій зимний,
іду невпинно,
в сніжинках ніжуся...
|
|
Прилипло, змочене дощем,
осіннє листя до асфальту,
його не відшкребти ножем_
це роль з осіннього театру...
|
|
Непокаране зло,
рано воно чи пізно,
все ж таки проросте,
у погане зерно...
| сторінка: Життя...
| АВТОР ТВОРУ:
Ірина Пшиченко
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
Koshkina
|
Дата: 13.11.2014
|
|
|
|
