Торкаюся тебе думками
і мрія тягнеться до губ,
душа моя стоїть між нами,
відчутний в серці ніжний сум.
Торкнутися хоча б сльозою,-
до тебе й відпустити страх,
бо різні ми в житті з тобою-
не бачу відповідь в очах.
І очі злиті мов ті зорі
( хвилин десь десять стоїмо),
не помічаєм на дорозі,
що люд - розкидане пшоно.
Відводиш різко свої очі
і віддаляєшся, як птах,
але моя сльоза прозора,
не буде на твоїх вустах.
січень 2015 рік.
Можуть , пане Михайле, можуть бути різними у баченні життя. Дякую!
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Артуре, я мав би Вам тут щось втішне сказати, але я ніколи не казав і не кажу того, чого не думаю. Україна не обрала Чорновола на Провідника і тим прирекла себе н
ruhlyvy:Пане Артуре, про мене геть усе - у моїх творах! Читайте і вчіться, бо в мене є чому повчитися! А у тих, хто єлей ллє навкруги, нічому не вчіться, бо вони - гірші за
у Вас 
0
