|
|
В розділі матеріялів: 335
Показано матеріялів: 261-280 |
Сторінки: « 1 2 ... 12 13 14 15 16 17 » |
Цибульська Таїсія. Проживаю м.Кременчук Полтавської області.Родом із Кіровоградщини,смт Компаніївка. Маю сторінку на Мой мир,Мир тесен,Стихи.ру. Пишу про все:про почуття,про життя,вірші для дітей,гумористичні вірші. Як на українській,так і на російській мові.
|
|
Зачинилася, як вікна,
Спогадам не дам наснаги.
З болем жити звикла,
Залишаю без уваги.
|
між нами розкидана осінь
світанків з фальшифих бажань.
і память все босою носить
світлини забутих кохань. солодка брехня вже запита
гірким полинем. покохати
так важко. надія убита.
між нами залишився кратер.
|
На одному з сайтів мені залишили наступні коментарі: "Как ни парадоксально, но тут представлена в основном заурядная любовная лирика.
Эмоций много, а форма их зачастую "не держит"... Тому цей вірш - просто емоційна відповідь...  Маю надію на розуміння!
|
Я не можу тобі сказати,
Що без тебе я можу жити,
Я не хочу з тобою грати,
І тебе сподіванням гріти. Я не хочу тебе пізнати,
Щоб знайти лиш розчарування,
Я не можу тебе кохати,
Бо не вірю в твоє кохання… Я так хочу злетіти в небо!
Я розправити хочу крила…
Можна, я поживу для себе?
Бо на двох вже не маю сили…
|
Розчиняюся незворушно.
Ледве чутно. І ледь помітно…
Просто стало занадто душно.
Якось раптом забракло світла… Неважливими стали вчинки,
За якими не видно душу,
Та… почати нову сторінку
Я без тебе вже, мабуть, мушу… Не судилося. Не зрослося.
Залишилося на півсили.
Ми вже потім розберемося,
Чому нас так часи змінили…
|
|
Своєю бездушністю ти провокуєш.
На спомин, на здогад, на хтиві думки.
Ти вірно все кажеш. А ще – ти блефуєш.
Щоб вирвати знову із серця рядки.
Не треба, навіщо?.. Аби залишилась?
Аби запевнитись в дієвості слів?
Не крию - бажалося, вірилось, снилось…
Мені лише. Більше ніхто не хотів…
|
|
Захотіла себе попробувати в новому вигляді.
ну що ж. рішати Вам чи вдалося мені чи ні.
|
Без надії чекаю й без надії надіюсь,
Без печалі горюю і несусь в забуття.
І без пам’яті знов забуваю події,
Й не живу без убитого мною життя. Моя сила у його честі й любові,
І мій дух лише у його піснях.
Моя слабкість у його застоях,
Моя віру не скажеш на словах.
Моя надія не волоче кайдани,
І хоч сльози тихенько кивають,
Не послухають горя тодішні майдани,
Що постійно неволі кивають. Я боюся проснутись і згадати усе.
Всю біль і всю жаль, що зі мною жила.
І хай білим струмком їх віднесе
У чужії думки, у чужії моря.
|
|
я шукала в пісенних дібровах
у снопах сатиричних подій.
у мовах чужих пурпурових
під крилами вічних надій.
|
"ТОП++"
-
до творів:
найбільше оцінок, відвідувань, коментарів;
- до користувачів: кількість
публікацій, рівень "довіри", нагороди...
|
|
