Буковинський обрядовий вінок з ковилою по сьогодні є невід′ємною складовою весільного обряду у чотирьох селах Чернівецької області – Рідківці, Топорівці, Магала та Чорнівка.
У такому вінку дружки та наречена ходять запрошувати на весілля. Його прародичем є «вінок з султанами» (Казахстан), а також вінки з ковилою Софійського повіту (Болгарія). Етимологічно спорідненими до нього є ключівський вінок з гусячого пір′я, покутський та полтавський вінки з павиними перами тощо.
Якщо у нареченої на голові вінок з ковили, то у парубка – пучок фарбованої ковили на капелюс
... Читати далі
Жодна нація за всю історію не має такої кількості пісень, яку створив український народ. В ЮНЕСКО зібрана дивовижна фонотека народних пісень країн усього світу. У фонді України там знаходиться близько 15,5 тисяч пісень. На другому місці перебуває Італія з кількістю 6 тисяч народних пісень.
Першотворці народних пісень, як правило, невідомі, або взагалі не можуть бути визначені через колективне авторство. Народна пам’ять зберегла лише деякі імена авторів пісень,
... Читати далі
Дерево життя – поширений оберіг народного мистецтва. Цей символ у вигляді дивовижного дерева чи пишної квіткової рослини в декорованому вазоні можна побачити в орнаментиці українських рушників, писанок, тканих килимів та настінного розпису.
Яку інформацію таїть у собі Дерево життя, чим воно відрізняється від Дерева роду. Дерево життя ... Читати далі
Сьогодні в нас цікава тема – жіночі головні убори. Що носили наші пра-пра-пра-бабусі? Чи покривали голову? Як прикрашали себе?
Серед жіночих головних уборів є велика різноманітність форм, кольорів, матеріалів і прикрас. Жіночі відрізнялися від дівочих тим, що повністю закривали волосся. Для всіх слов’янських жінок відкривати волосся на людях вважалося непристойним і навіть ганебним. Тим більше не допускалося з’являтися з непокритою головою в церкві, ця традиція існує і понині.
Найулюбленішим головним убором для українських жінок досі є хустка. Її можна порівняти з наміткою - старовинним головним покривалом, за формою нагадує довгий рушник. Наміткою покривали
... Читати далі
В обласній бібліотеці імені Івана Котляревського цьогоріч планують оцифрувати близько восьми тисяч книг та газет. Це 16 відсотків від загальної кількості екземплярів, які у закладі хочуть перевести в електронний формат. Про це Суспільному розповіла заступниця голови Полтавської ОДА Катерина Рижеченко. Роблять це, каже, зокрема, щоб зберегти старі екземпляри. Знайти їх можна у вільному доступі.
Двічі на тиждень до обласної бібліотеки імені Котляревського у Полтаві приходить історик Олег Скирда. Тут він опрацьовує матері
... Читати далі
У Мілані відкрилася українська бібліотека завдяки асоціації "Ukraina Più – Milano" ("Україна плюс Мілан"). Відвідувачі бібліотеки можуть скористатися послугами для емігрантів. Про це повідомляє видання "Голос українською".
Читачі бібліотеки можуть скористатися послугами для емігрантів від Agenzia di Servizi per Immigrati-CAF (Агентство іммігрантських послуг) e Patronato-Biglietteria Aerea, та рядом інших послуг. Зокрема, з березня планується організація майстер класів і темат
... Читати далі
31 січня - день народження Юрія Царика. Сумський дисидент, письменник, лауреат обласної літературної премії імені Хвильового, він понад 20 років працював на Сумській обласній телерадіокомпанії. Юрій Царик помер у 2014 році. У 2022-му йому б виповнилося 83 роки.
Твори Юрія Царика – це намагання осмислити і зрозуміти життя у різних його проявах. Він автор 8 збірок, до першої увійшли гумористичні твори, потім були оповідання, повісті, притчі, новели, остання, посмертна збірка – це вірші.
