|
|
В розділі матеріялів: 29
Показано матеріялів: 1-20 |
Сторінки: 1 2 » |
|
Присвята Дню Незалежності України 2009р.
| сторінка: Українцям
| АВТОР ТВОРУ:
Ніна Горик
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
irma
|
Дата: 12.09.2009
|
|
Казка посіла (разом із авторкою! ;-) ) почесне III місце обласного заочного конкурсу юних літераторів Волині та увійшла до збірки "СОНЯЧНІ ПАРОСТКИ": Твори юних літераторів Волині. - Луцьк: Надстир'я, 2008.
| сторінка: Вірш-казка
| АВТОР ТВОРУ:
Жанна Малиновська
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
irma
|
Дата: 11.01.2009
|
|
Чи ж побіду довго ждати?
Ждати довго!
То й не жди
ж!
Нині вчися побіждати,
Завтра певно побідиш.
Козак-невмирака
з прологу Івана Франка
«Великі роковини»
|
 Ще змалечку я мріяла побувати у космосі, на якійсь
фантастичній планеті.
Одного разу я нарешті наважилась
і написала листа найголовнішому Космонавту. Через кілька тижнів мені прийшла відповідь,
там було написано: «Люба дівчинко, приїжджай до космодрому, полетиш з нами до планети
Вишень — є одне вільне місце».
Я мерщій зібралася, відпросилася у мами, сіла в автобус і поїхала
на космодром.
=======>>
|
 Жанні 10 років. Вірші та казки надсилались до міського рівня республіканського конкурсу "Розкрилля душі" (2006р). Жаннина казка "Вишнева планета" зайняла 3 місце міського рівня цього конкурсу.
На фото: Жанна з вчителем української мови Комашко Оксаною Семенівною.
========>
|
 Авторське фото, яке можливо, доповнить, проілюструє реанімацію душі
фотоспособом.
Так би мовити, позаконкурсна робота члена журі :)
|
Зміст:
Не мучся, Лукашу. Загублена Доля твоя...
Я думала, що гілкою була...
Це — місяць, мов начищена труба...
Пробачте мені, я біль ваш прийняти не можу...
Розтривожений травнем романтик-бузок!..
Десь тут дорога була...
(уривок)
Розтривожений травнем романтик-бузок!
Будь мужчиною — і подаруй хоч разок
Свою вишиту хрестиком гілку.
Як давно дарували мені просто так,
Без причин — роковин, без врочистих відзнак
Просто квіти, на честь понеділка...
|
|
Слова до нас по-різному приходять, —
По-різному і ми йдемо до них,
То ринуть, як весняне повноводдя,
То закружляють, ніби перший сніг...
|
|
Вже від холоду дрижать
Ранки росяні.
Опустіла сіножать —
Трави скошені.
Чорне пасмо вдалині —
Поле зоране...
|
|
|
