АНУМО ЗНОВУ ВІРШУВАТЬ! Вітаю Вас Гість | RSS
До головної/НОВИНИ САЙТУ | Реєстрація | Вхід

ПОШУК  ТА  РЕЙТИНГ  ТВОРІВ

 Нд, 24.11.2024, 21:28
Меню сайту
Підрозділи каталога
Бажаєте мати сторінку творів? [3]
Якщо бажаєте мати на сайті власну сторінку творів...
Православна віра [583]
Твори за тематикою [26850]
аудіовірші, проза, пісня, збірки, верлібр, друзям, сім'я та ін...
Пора року [1179]
Поети Волині [1022]
Поети Вінниччини [256]
Поети Дніпропетровщини [203]
Поети Донеччини [132]
Поети Житомирщини [325]
Поети Закарпаття [380]
Поети Запоріжжя [114]
Поети Івано-Франківщини [722]
Поети Київщини [2548]
Поети Кіровоградщини [401]
Поети Криму [3]
Поети Луганщини [114]
Поети Львівщини [1515]
Поети Миколаївщини [295]
Поети Одещини [60]
Поети Полтавщини [335]
Поети Рівненщини [247]
Поети Сумщини [191]
Поети Тернопільщини [987]
Поети Харківщини [56]
Поети Херсонщини [4]
Поети Хмельниччини [707]
Поети Черкащини [271]
Поети Чернівецької обл. [274]
Поети Чернігівщини [139]
Поети Греції [2]
Поети Іспанії [11]
Поети Італії [186]
Поети Естонії [10]
Поети Канади [143]
Поети Польщі [979]
Поети Португалії [58]
Поети Росії [4]
Поети Румунії [75]
Поети США [173]
Поети Тунісу [39]
Поети Франції [7]
Терра-ПОЕЗІЯ [126]
Друкуються твори поетів, які не надіслали автору сайту біографічну довідку і зв'язок з ними втратився. Також можуть міститись твори, авторство яких не визначено.Якщо хтось знає біографію цих поетів або як з ними зв'язатись - пишіть у коментарях.
VІІ КОНКУРС ВІРШІВ! [297]
Історія відвідувань
Опитуваннячко
Як Ви дізнались про сайт?
[ Результаты · Архив опросов ]
Всего ответов: 424
Початок » Вірші/статті » Матеріяли користувача [Abigel]
В розділі матеріялів: 152
Показано матеріялів: 121-140		 Сторінки: « 1 2 ... 5 6 7 8 »
ХОЛОДНІ МРІЇ
Мрії вплітаються зблисками
в грубу тканину реальності.
Нам видається, що близько ми
до золотавої дальності.
сторінка: Життя... | АВТОР ТВОРУ: Марія Берберфіш
ОПУБЛІКУВАВ: Abigel
Дата: 26.07.2011
ПЕРЕГЛЯНУЛИ: 2748 чол.,  оцінили - 4 чол.,  КОМЕНТУВАЛИ (18)
 

ЛЕГКА ЛЮБОВ
Легка любов до теплого мешкАння,
чиї обійми ніжні та жадані. 
Турбує кров, неначе дотик квітки,
пролите в серце щастя, мов нізвідки.
сторінка: Українцям | АВТОР ТВОРУ: Марія Берберфіш
ОПУБЛІКУВАВ: Abigel
Дата: 22.07.2011
ПЕРЕГЛЯНУЛИ: 2265 чол.,  оцінили - 1 чол.,  КОМЕНТУВАЛИ (9)
 

ЗІЗНАННЯ
Оголює серце зізнання
Відливом у срібній стихії.
Зневоднене дно потаємне розкриє
В безмежно розгорненім стані.

сторінка: Поезія Abigel | АВТОР ТВОРУ: Abigel
ОПУБЛІКУВАВ: Abigel
Дата: 13.06.2009
ПЕРЕГЛЯНУЛИ: 2091 чол.,  оцінили - 4 чол.,  КОМЕНТУВАЛИ (13)
 

ПИТАННЯ – ВІДПОВІДЬ. МИ КВИТИ…

Питання – відповідь. Ми квити.
Чому ж несказаним словам
Вдається сонце заступити
Понад шляхом, що випав нам?
сторінка: Поезія Abigel | АВТОР ТВОРУ: Abigel
ОПУБЛІКУВАВ: Abigel
Дата: 09.06.2009
ПЕРЕГЛЯНУЛИ: 2787 чол.,  оцінили - 6 чол.,  КОМЕНТУВАЛИ (8)
 

ШЕПІТ НОЧІ ТЛІЄ...
Шепіт ночі тліє -
Вже немає сил...
Зламана надія
Зараз - просто пил.
Може, ще існує?
Образи лишень
В напівсні лихую
Ніч женуть у день...


сторінка: Поезія Abigel | АВТОР ТВОРУ: Марія Берберфіш (Abigel)
ОПУБЛІКУВАВ: Abigel
Дата: 26.04.2009
ПЕРЕГЛЯНУЛИ: 2267 чол.,  оцінили - 4 чол.,  КОМЕНТУВАЛИ (11)
 

МОНОЛОГИ
Сплески звуків за межами галасу -
Ці слова, із життям розмежовані -
Не торкнулись весняної повені,
В перехресті зимовім зосталися.

За марноти звучань не відплачені,
Переповнені вдосталь отрутами,
Засинають, щоб бути почутими,
Як прокинуться дикими плачами.

Мов примари, що блудять дорогами,
В дощовім прохолодному зрошенні
Зачепились і ... впали, мов скошені,
На каміння слова монологами.

сторінка: Поезія Abigel | АВТОР ТВОРУ: Abigel (Марія Берберфіш)
ОПУБЛІКУВАВ: Abigel
Дата: 20.04.2009
ПЕРЕГЛЯНУЛИ: 2448 чол.,  оцінили - 5 чол.,  КОМЕНТУВАЛИ (13)
 

ТРЕБА ВІРИТИ...
Відблиском вогнища злегка просякнені
урвища скель,
Де навкруги в'ється простір незамкнений -
ніжна пастель.
Довгі дороги: і спади, й піднесені
справдження мрій, сподівань, -
Швами ще свіжими рани закреслені,
рани від поневірянь.
Оберти світу хоробрі й розхристані
в чаші подій,
Щастя короткі усічує відстані
темряви вий,
Що, ніби пил у мандрівках до істини,
схили обійме круті...
Гострі слова еліксирами чистими
стогнуть у серцебитті.
Вирвалась з мурів міцних коридорами
смерть перешкод,
Що стали хибними, майже потворами,
в колі чеснот.
Можна пройти кілометри нелічені
й не обертатись на них,
Треба лиш вірити в фініш намічений
довгих, безкраїх доріг.

сторінка: Поезія Abigel | АВТОР ТВОРУ: Марія Берберфіш (Abigel)
ОПУБЛІКУВАВ: Abigel
Дата: 16.10.2008
ПЕРЕГЛЯНУЛИ: 2252 чол.,  оцінили - 7 чол.,  КОМЕНТУВАЛИ (15)
 

ПОЛЕ БОЮ

Поглянула війна з пелюсток на землі,
Із зрошених слізьми троянд в садах ворожих.
На тих, хто за мету почесну вмерти зможе,
Віддати за вогонь буття своє в теплі...

Хто здатен віднайти таємний правди знак,
Запроданство та фальш зламати, мов стеблину,
На полі бою й мук триматись до загину,
Не стати дезертиром в зганьблених бігах.

Війна за мир, добро: їх ворог не жалів!
Щоб серцю дороге стражданням захистити,
В наругу не віддати вічні заповіти,
Зробити виклик свій байдужості снігів!

Посеред свисту куль повинні разом ми
Здійняти за своє непереможну зброю, -
Єдині цілі в нас на цьому полі бою,
Один незгасний сенс горить серед пітьми.


сторінка: Поезія Abigel | АВТОР ТВОРУ: Марія Берберфіш (Abigel)
ОПУБЛІКУВАВ: Abigel
Дата: 08.09.2008
ПЕРЕГЛЯНУЛИ: 2246 чол.,  оцінили - 3 чол.,  КОМЕНТУВАЛИ (8)
 

В ОСТАННІ ХВИЛИНИ ЖИТТЯ
Усе невагоме й безмежне, суцільне
Спинилось, нема коливань,
І в путах минулих усе стало вільне,
Хоч жодна б нав'язлива грань!

Було б розриватись у думах про завтра,
Про вихор холодний, терпкий.
Та ще не здалася гранітная варта
З глибинних невтомних надій.

Засмучені гадки тепер не потрібні,
А десь розгойдалась мара,
Що вихром нестерпним прийшла серед півдня,
І впала на стрижень пера.

Зривається в безвість розщеплений подих
І спалює вщент відчуття,
І дух підіймається, наче по сходах,
В останні секунди життя...


сторінка: Поезія Abigel | АВТОР ТВОРУ: Марія Берберфіш (Abigel)
ОПУБЛІКУВАВ: Abigel
Дата: 04.09.2008
ПЕРЕГЛЯНУЛИ: 2622 чол.,  оцінили - 6 чол.,  КОМЕНТУВАЛИ (18)
 

В'ЯЗНИЦЯ

Стіни й решітка - в'язниця,
Камінь у серці зомлів,
Доки журба зпопелиться
Серед відчужених слів.

Голос голодний зірвати,
Що у тенетах тісних
Став би приреченим катом,
Катом ілюзій своїх...

Б'ється навколо стихія,
Ніби знервований птах.
Відчай журбу не зігріє,
Нащо ж пручатися так?

Долі замріяній сниться
Світло далеких вогнів,
Ніби безжальна в'язниця
З безліччю вільних шляхів.
 
                            25. 08. 2008 р.
сторінка: Поезія Abigel | АВТОР ТВОРУ: Марія Берберфіш (Abigel)
ОПУБЛІКУВАВ: Abigel
Дата: 26.08.2008
ПЕРЕГЛЯНУЛИ: 2287 чол.,  оцінили - 5 чол.,  КОМЕНТУВАЛИ (7)
 

МАЙБУТНЄ БУДЕ

Так легко в глибину страшну пірнути,
Ковток повітря дорогий тримати,
Коли вже надто дихання закуте,
А десь на дні вже зойкнули гармати.

Коли вже заблищав під сонцем чистим
Розбещений, холодний прапор чорний,
Мов ворон, що чужий та лиховісний,
Свою сумну він місію розгорне.

"Я не боюся пострілів у спину
І світу коловерті не боюся!", -
В думках ночами голос твердо лине,
А боротьба іскриться в вічнім русі.

Розкидані життям пастки-провалля
Від вибухів, які лунають всюди.
А треба поміж них іти нам далі,
Тоді, лише тоді майбутнє буде!

сторінка: Поезія Abigel | АВТОР ТВОРУ: Марія Берберфіш (Abigel)
ОПУБЛІКУВАВ: Abigel
Дата: 23.08.2008
ПЕРЕГЛЯНУЛИ: 2776 чол.,  оцінили - 7 чол.,  КОМЕНТУВАЛИ (12)
 

ЖОВТИЙ ЛИСТ
 
Над землею лист жовтий літає,
За життям своїм тихо сумує.
Його осінь штовхає до краю
І жене у тьму прірви густую.
 
Дуже довго він тішив собою
Людські очі, шумів урочисто,
А тепер він лежить під вербою
Серед іншого вмерлого листя.

Невідомі йому ті тривоги,
Що існують завжди поряд з нами.
Він безсило впав людям під ноги
І під хижими гине вітрами.
сторінка: Поезія Abigel | АВТОР ТВОРУ: Марія Берберфіш (Abigel)
ОПУБЛІКУВАВ: Abigel
Дата: 21.08.2008
ПЕРЕГЛЯНУЛИ: 2264 чол.,  оцінили - 2 чол.,  КОМЕНТУВАЛИ (8)
 

ДАЛЕКІ НАПРЯМКИ
 
Далекі напрямки - примари відчаю,
І тільки обране іде за звичаєм
Кудись у сутінки химер замислених,
Координат своїх, давно обчислених.
 
Дороги ламані, нерівні лінії -
Розбиті хмарами фрагменти синії.
Далекі напрямки у різні сторони
Життю нестримному людському скорені.
 
Летять безмежними світами сивими,
Бо вже не злякані землі розривами,
Хоч трохи стомлені і вітром зсушені,
Вони до неба знов летіти змушені.
сторінка: Поезія Abigel | АВТОР ТВОРУ: Марія Берберфіш (Abigel)
ОПУБЛІКУВАВ: Abigel
Дата: 20.08.2008
ПЕРЕГЛЯНУЛИ: 2062 чол.,  оцінили - 2 чол.,  КОМЕНТУВАЛИ (4)
 

СВІТЛО ЦІННОСТЕЙ
Витвір тих умовностей чужих,
Де краплини правди вже не чинні,
Ладен стати спалахом в жарині
Цінних злетів внутрішніх своїх.
 
Світе, не марнуй свої літа:
Склом дешевим зламана безжально,
Хоч таки буденно і звичайно,
Не одна вже нитка золота.
 
Кожен день - то їх життя нове,
Кожен промінь крізь слова пливе.
І вони не згинуть у дорозі.
 
Сяйво тепле - чистий їх потік,
І не спинить мандри він повік,
Бо ніколи здатися не в змозі.
сторінка: Поезія Abigel | АВТОР ТВОРУ: Марія Берберфіш (Abigel)
ОПУБЛІКУВАВ: Abigel
Дата: 16.08.2008
ПЕРЕГЛЯНУЛИ: 2145 чол.,  оцінили - 3 чол.,  КОМЕНТУВАЛИ (7)
 

ВІДПУСТИ ПОЧУТТЯ

Відпусти почуття, відпусти й не тікай,

А з захоплених мрій завари чорний чай

І розбав його запахом смутку:

Мов гілля молоде, до знемоги тонкий.

Кришталева вода - то ядро тих надій,

Що у серці збиваються в грудку. 
сторінка: Поезія Abigel | АВТОР ТВОРУ: Марія Берберфіш (Abigel)
ОПУБЛІКУВАВ: Abigel
Дата: 10.08.2008
ПЕРЕГЛЯНУЛИ: 2676 чол.,  оцінили - 5 чол.,  КОМЕНТУВАЛИ (6)
 

ПОШУК ІСТИНИ
Пошуки свіжих акордів високих
Стали, немов павутинням тонким,
Як почуттів гірко-кислії соки
В мить, коли лихо гаптує свій дим.
 
Впали всі двері стальні у кімнатах,
Сумніви знов оперезують їх.
Ноти блукають у білих квадратах,
Як у мелодіях власних дзвінких.
 
Музика - волі безмежної жертва,
Кожна свобода - то часом замок.
Можна зірвати і грати роздерти,
Стати безмежжям посеред зірок.
сторінка: Поезія Abigel | АВТОР ТВОРУ: Марія Берберфіш (Abigel)
ОПУБЛІКУВАВ: Abigel
Дата: 08.08.2008
ПЕРЕГЛЯНУЛИ: 2508 чол.,  оцінили - 4 чол.,  КОМЕНТУВАЛИ (10)
 

СТРАТА
Крізь вибухи люті повторна хода -
Остання секунда під небом багряним.
В чутті б'ється кисень, а в грудях - вода,
І місяць новий тисне шию арканом.
 
Симфонія криків зомліла, втекла,
Крізь гори й рівнини, поля й океани,
Вона ж не бажала ганебного зла,
Від жаху сховалась у нетрі незнані.
 
І ще одне серце втрачає цей світ,
Воно вже не буде від щастя співати,
Своєї журби не відчує вже слід,
Це ще одна дика, кривавая страта.
  
сторінка: Поезія Abigel | АВТОР ТВОРУ: Марія Берберфіш (Abigel)
ОПУБЛІКУВАВ: Abigel
Дата: 03.08.2008
ПЕРЕГЛЯНУЛИ: 2547 чол.,  оцінили - 6 чол.,  КОМЕНТУВАЛИ (16)
 

ЧОРНА НІЧ
Злетіла ніч, немов ворона,
Сумна свідомість в ній потоне,
Вона стоїть біля вікна:
Попереду - дощу стіна.
І дивиться у хмарне небо...
Чи сподіватись, чи не треба?
І чим вимірюється страх,
Бо він застигнув у думках.
Вона нарешті вже готова
Прийняти все, змиритись знову,
Піти за правилами долі,
Зіграти всі потрібні ролі.
І втратити себе... навік.
Позаду - лиш тремтячий крик.
Плюс-мінус: все тепер відносно,
А на душі так важко й млосно,
Але навколо лиш одне,
Усі їй кажуть: "Все мине".
І та примарна вірогідність,
І невсипуща, тверда гідність,
Мов меч, краяє знов до ран:
Стереотипи - все обман.
Чи то прийде ясна погода?
Чи розіб'ють весняні води
Холодну зиму крижану,
А сонце - дощову стіну?
Усе попереду, все згодом...
сторінка: Поезія Abigel | АВТОР ТВОРУ: Марія Берберфіш (Abigel)
ОПУБЛІКУВАВ: Abigel
Дата: 25.07.2008
ПЕРЕГЛЯНУЛИ: 2270 чол.,  оцінили - 5 чол.,  КОМЕНТУВАЛИ (15)
 

БЕЗ СУМНІВІВ, БЕЗ МІРИ, БЕЗ ВАГАННЯ.
Даремний зміст плямує мемуари,
А вихор дме і до мети штовхає,
Допоки всіх бажань примхлива зграя
Не втратить випадково свої чари.

Посеред тьми багатоповерхівок,
Міцних урбанізації нащадків
Жевріє сенс усіх моральних статків,
Засвічений, туманний долі знімок.

Майбутнє, мов ліхтар, до світла кличе,
Без сумнівів, без міри, без вагання.
До нього хід - то вічнеє звучання,
То погляд невідомості у вічі.
сторінка: Поезія Abigel | АВТОР ТВОРУ: Марія Берберфіш (Abigel)
ОПУБЛІКУВАВ: Abigel
Дата: 16.07.2008
ПЕРЕГЛЯНУЛИ: 2242 чол.,  оцінили - 5 чол.,  КОМЕНТУВАЛИ (8)
 

ЗНИКНЕННЯ (КРАПКА ОСТАННЯ).
Надто наївні й яскраві,
Наче ті квіти у раю,
Що так безкарно буяють,
Ніби відтінки в заграві...

Мертвий асфальт вже не дихав,
Пил вони тихо ковтали,
Слів розкидали чимало
Для ефемерної втіхи.

З долею вальс танцювали,
Танули, мов у кислотах,
У невідомих широтах,
Серед мовчазної зали.

Вибухи сміху й ридання
Попелом стали довіку.
Впав лише слід невеликий...
Зникнення - крапка остання.
сторінка: Поезія Abigel | АВТОР ТВОРУ: Марія Берберфіш (Abigel)
ОПУБЛІКУВАВ: Abigel
Дата: 14.07.2008
ПЕРЕГЛЯНУЛИ: 2646 чол.,
 оцінили - 10
 КОМЕНТУВАЛИ (12)
 


     



Форма входу
Раджу відвідати
    (міні-чат)
    Увійдіть на сайт...
    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz