В розділі матеріялів: 152 Показано матеріялів: 21-40
Сторінки: « 1 2 3 4 ... 7 8 »
Обрієм зеленим березня замиловані дні й ночі, десь на квітня юнім березі бути хочуть...
сторінка: Філософам
| АВТОР ТВОРУ:
Марія Берберфіш
ОПУБЛІКУВАВ:
Abigel
Дата: 18.03.2013
Не приходьте, вірші сумнодухі, геть ідіть, римовані плачі! Вогник опівнічної свічі не гасіть, не завдавайте муки.
Щастя скінчилося, не розпочавшись.
Впала надія у прірву глибоку,
нею зурочена. Злим чорним оком.
Птахом убитим упала. Нещасним.
Чи знаєш, що ото за біль, коли немов туге мотуззя впивається у тіло (душу)? А маєш, бо ми всі такі, ув'язнені у світорусі...
сторінка: Життя...
| АВТОР ТВОРУ:
Марія Берберфіш
ОПУБЛІКУВАВ:
Abigel
Дата: 03.02.2013
сторінка: Проза
| АВТОР ТВОРУ:
Марія Берберфіш
ОПУБЛІКУВАВ:
Abigel
Дата: 31.01.2013
Навкруг – зима. Наш рік своє віджив. І ти, близький колись, – немов чужий. І схлипує застуджена душа, не може січню дати відкоша.
Наснися мені! Наснися! Як голуб у небі чистім! Забудьмо про хмари, милий, щоб сяйво всі болі змило.
Вечір, немов з-під пензля: синє, сливове, чорне. Темрява зовсім поряд. В ній дуже легко щезнути. ...
сторінка: Життя...
| АВТОР ТВОРУ:
Марія Берберфіш
ОПУБЛІКУВАВ:
Abigel
Дата: 20.12.2012
Чи тебе, коханий, порівняти, може, з бірюзовим бризом моря, котре пестить теплою водою? Чи із чаєм з запашною м'ятою?
Де ти, ноче, освітлена снігом, ліхтарями й зірками холодними? Чом іще не засліплюєш вродою? Змерзне щастя в твоєму лігві...
сторінка: Життя...
| АВТОР ТВОРУ:
Марія Берберфіш
ОПУБЛІКУВАВ:
Abigel
Дата: 13.12.2012
Місто віджовкло майже. Сірим бетонним кручам крихти пухкі – назустріч. Так небагато важать...
сторінка: Філософам
| АВТОР ТВОРУ:
Марія Берберфіш
ОПУБЛІКУВАВ:
Abigel
Дата: 05.12.2012
Зустрінемось. У серце знов поглянеш, коханню мить даруючи ясну. І простягнеш стаканчик напівсну, і притулюсь до тебе, ніби п'яна...
Радіє вечір вітровієм,
шепочучи багряним листям,
повітря подає ігристе,
немовби у фужері
–
ірій.
сторінка: Життя...
| АВТОР ТВОРУ:
Марія Берберфіш
ОПУБЛІКУВАВ:
Abigel
Дата: 30.11.2012
Жовто-сірі години, сонні очі небес... Осінь тішить себе, що таки неодмінно знов колись оживе...
сторінка: Життя...
| АВТОР ТВОРУ:
Марія Берберфіш
ОПУБЛІКУВАВ:
Abigel
Дата: 30.11.2012
Сонце сьогодні невидиме, серце, напевно, крихке. Сонні дерева - у крен. Вітер недбало розкидує здоланих осінню жертв...
сторінка: Життя...
| АВТОР ТВОРУ:
Марія Берберфіш
ОПУБЛІКУВАВ:
Abigel
Дата: 28.11.2012
Хтось мовить: "Тільки - уперед! Живи омріяним майбутнім!"... Минуле ж не втрачає суті. Нехай же ж дихає, живе!
сторінка: Життя...
| АВТОР ТВОРУ:
Марія Берберфіш
ОПУБЛІКУВАВ:
Abigel
Дата: 24.11.2012
Сурмить печаль безсонна серед ночі, здіймає гострий голос знов і знов... Мабуть, і серце б'ється неохоче, коли вона отак тривожить кров.
сторінка: Життя...
| АВТОР ТВОРУ:
Марія Берберфіш
ОПУБЛІКУВАВ:
Abigel
Дата: 21.11.2012
Коханий голос... Як благословення. Мов срібний дощ під час посухи злої, коли душа аж стогне за водою... Веде з розлуки та зневіри прерій...
Доплакує осінь. Уже їй лишилось недовго кропити слізьми листопадові села й міста... Для неї одна тільки є у цім світі дорога, незмінна, холодна, коротка і дуже проста.
сторінка: Філософам
| АВТОР ТВОРУ:
Марія Берберфіш
ОПУБЛІКУВАВ:
Abigel
Дата: 19.11.2012
Усе холодніше... І нагло біліє попереду, в хащах густих. Спів літа затих. Летять восени в зиму мрії...
сторінка: Життя...
| АВТОР ТВОРУ:
Марія Берберфіш
ОПУБЛІКУВАВ:
Abigel
Дата: 07.10.2012