Чи тебе, коханий, порівняти, може, з бірюзовим бризом моря, котре пестить теплою водою? Чи із чаєм з запашною м'ятою? Так багато у тобі, багато... І усе відчути-відшукати, наче впасти в надглибокий кратер.
Ні! Всі порівняння недоречні, наче хутро в літній час на плечах. Ти такий єдиний, неповторний в життєплині нашої історії...
Гарний, душевний вірш) Тільки я б почав "З чим тебе, коханий, порівняти",як на мене,краще звучить і більш змістовно,судячи з наступного рядка.. та все-одно Це - поезія, чиатючи вірша, віриш, що вона ще живе..
А спочатку так і було. Навіть перша назва вірша є саме такою. Але змінила, бо порівняння людини (тим більше коханої) з "чимсь" (і, не дай Боже, "з кимсь")якось не звучить і, взагалі, не вельми коректно, мабуть... Дякую, Іване, за коментар!
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
leskiv: Дякую за коментар. Вони не дурні, їх так "оболванила" їхня рашистська пропаганда,що витверезити їх можна лише з допомогою зброї. Інакше не зрозуміють, не дійде. Це як у фашистській Німеччині
та
у Вас 
1
