Вечір, немов з-під пензля: синє, сливове, чорне. Темрява зовсім поряд. В ній дуже легко щезнути.
Сон підкрадеться стиха...
Чи він таки не прийде?
Мало, так мало видно!
Скільки ж іще
–
до виходу?
Вечір минає котрий. Що ж... Так і має бути. Добрий чи, може, лютий, завше проте коротким є...
|