Іноді душу долає безвихідь, тоді твориться якби наполовину, блідо-рябими лініями на тьмяно-сірому фоні. В такій поезій більше людського усвідомлення реалій сьогодення, ніж бачень згори...
Ваш вірш інший. Зачіпаючи внутрішній пласт проблеми бачить у кінці довгого коридору занурення у темряву - світло... Цього іноді так не вистачає нашим втомленим душам.
Цікавий образ - журба малює ґрати. Це погода наганяє смуток. Думки хороші. Почитав і коменти, і роздуми Василя. Може, голос сурми когось та й розбудить.
А в небі квітне світло променисте... Ти бачиш, душе? Видно шлях у день!!!!!! - увесь вірш- краса! А завзершення - це взагалі вибух позитиву, феєрверк світла і надії. Дякую, Марічко!
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavysjka: Це правда. Так воно і є. Не кожному таке до вподоби і не в кожного така думка та ставлення до України, до рідної землі, до солов'їної, на превеликий жаль, не дивлячись на страшне буремне сьогоденн
у Вас 
1
