Пн, 04.11.2024, 20:18
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1047]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [134]
Аудіовірші [49]
Українцям [2698]
Вірш-пісня [545]
Вірші про Україну [1482]
Вірші про рідний край [808]
Вірші про мову [269]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [108]
Загадки [15]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [999]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [663]
Вірші про чоловіків [111]
Вірші про військових, армію [211]
Вірші про Перемогу, війну [415]
Вірші про кохання [3382]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [59]
Вірші про професію [83]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [708]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1224]
Вірш-тост, вірш-привітання [121]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [314]
Щастя - ... [600]
Жінка - ... [263]
Життя... [4484]
Філософам [1308]
Громадянину [907]
Метафізика [157]
Опитування для Вас:
У Вас є власний сайт?
Всего ответов: 551

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Філософам
 

СНІЖИНКИ

Місто віджовкло майже.
Сірим бетонним кручам
крихти пухкі – назустріч.
Так небагато важать...

Тихі, малі сніжинки
зблиснуть колись востаннє,
мовчки поснуть-розтануть.
Ті, що летять, ой, стрімко ж...

Грудня вже дні побігли,
блідне дорога вперто.

Зимна прелюдія смерті –
зіслане срібло снігу.

Додав: Abigel (05.12.2012) | Автор: © Марія Берберфіш
 
Розміщено на сторінці: Філософам, Берберфіш Марія, Вірші про зиму

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 2903 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 16
avatar
1 InhearT • 23:32, 05.12.2012 [Лінк на твір]
Гарно, цікава мелодійна форма, та й взагалі вірш вийшов якимось музичним, ніби пісня..
55555 up
avatar
2 Abigel • 23:34, 05.12.2012 [Лінк на твір]
Дякую, Іване. yes
avatar
3 Asedo1949 • 00:23, 06.12.2012 [Лінк на твір]
У нас на півдні ще не впало і сніжинки. Зима тільки на календарях, а я так її люблю... "Ті, що летять, ой, стрімко ж..." і я собі увляю... Дякую!
avatar
4 Abigel • 00:35, 06.12.2012 [Лінк на твір]
Вдячна за коментар, пані Катерино. :)
avatar
5 Roksa • 09:29, 06.12.2012 [Лінк на твір]
Зимна прелюдія смерті"- таємничо-моторошно дихає грудень...сніжинки супроти бетону - вражаючі щоденні контрасти... 55555
avatar
11 Abigel • 00:26, 07.12.2012 [Лінк на твір]
Писала, як відчувала... yes Дякую, Роксолано, за цікавий коментар.
avatar
6 Oksanka • 09:53, 06.12.2012 [Лінк на твір]
Сірим бетонним кручам
крихти пухкі – назустріч.
Таж небагато важать... Вразило, дякую п. Маріє. 55555 plus1
avatar
12 Abigel • 00:26, 07.12.2012 [Лінк на твір]
Рада, що мій вірш не залишив Вас байдужою. :) Дякую за коментар, Оксано!
avatar
7 zov1968 • 10:41, 06.12.2012 [Лінк на твір]
І смерть буває прекрасна, якщо вона дарує життя. ;)
avatar
13 Abigel • 00:29, 07.12.2012 [Лінк на твір]
Так, згодна, Олеже. Тут, власне, і смерть не така вже й похмура. Справді, дає життя, бо ж сніжинки - кристали з води, коли ж тануть - дарують її, а вона ж є символом життя. Взагалі смисл вірша більше переносний, метафоричний, ніж буквальний. Гадаю, Ви помітили, судячи з Вашого коментаря. yes
Дякую!
avatar
А у нас засніжило цієї ночі! Краса така!Дерева ,як у королівстві ЗИМИ!
Але від того,щоб це все несе лиш холод,відчуття не дуже приємні.Вірш вам,Марієчко,гарно передає відображення зимового явища (першого снігопаду,під час якого багатьом сніжинкам судилося загинити,бо поверхня ще тримає тепло ,убивчу силу для них) 55555 up hands
avatar
14 Abigel • 00:30, 07.12.2012 [Лінк на твір]
Дякую, пані Галино, що прочитали й прокоментували. :)
avatar
9 oduvan4ik • 11:27, 06.12.2012 [Лінк на твір]
Так, їхня крихка краса недовговічна...Дійсно неймовірно чарівний витвір природи і водночас такий вразливий і короткочасний...Гарно, хоч і журливо. up flowers-3 55555
avatar
15 Abigel • 00:31, 07.12.2012 [Лінк на твір]
Дякую, Наталю! Рада Вам. yes
avatar
10 Koshkina • 11:51, 06.12.2012 [Лінк на твір]
Ну чому у всіх поетів зима , або осінь навіює сум? Це, мабуть, пов'язано з меланхолічним характером , невпевненостіі в собі , в цей період. Після цього вірша , п. Маріє, хочеться плакати....Хоч написано гарно.
І чому зима прелюдія смерті..........?
Зараз мені поставлять - 1.
avatar
16 Abigel • 00:35, 07.12.2012 [Лінк на твір]
Пані Ірино, а Вам дуже хочеться той мінус? Можу й поставити, якщо треба. :)
У цьому вірші смерть - не щось страшне й погане (хоча й не вельми приємне), а дещо життєдайне. Подивіться мою відповідь на коментар Олега Завадського, який знаходиться вище. yes
Дякую Вам! +)


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect


leskiv: Щиро дякую. s-7


     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz