Обрієм зеленим березня замиловані дні й ночі, десь на квітня юнім березі бути хочуть... Там, де вільними й бурхливими будуть водами омиті, щоби жити, вп'ються силою із блакиті. І розмріється, розтеплиться, розсмарагдиться нарешті. Й прозвучить у милій репліці добре дещо. В білих мурах змерзлі радощі, може, вже й не відродити. Проростуть (така пора) в душі... Будуть квіти? Хвилесплесками експресії залунає птаха голос. Зими скінчуються веснами, знову й знову...
Закінчується зима і приходить весна, мрії, надії.....По- філосовському звучать рядки... У такому стилі написання буває тяжко зрозуміти суть вірша... От наприклад:десь на молодому березі бути хочуть квітня. Для мене це трішки запутані рядки...........Хоча кожний вірш - це є творчість..Наснаги!
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
leskiv: Рада знову Вас бачити на сайті з прекрасним і мудрим віршем. Ви вірно підмітили недоліки людського характеру. Але такими нас зробив Господь, він же Матінка природа. Не ангели ми, і в лиху годину наші
у Вас 
1
