Ніби гріховний Содом

Клубів нічних феєрверк

Над Україною сяє.

Ось воно: Д"явола верх -

Молодь він так спокушає.

Ходять глухі та чумні,

В світі примар заблукали.

Не помічають самі,

Ким вони, бавлячись стали.

Думка одна в голові:

Де б і за що взяти дозу.

І щоб вулкан бив в крові 

Й не помічать поряд сльози.

Не помічати, як смерть

В очі заглядує мертві,

Що під ногами не твердь -

Хлипа багнюка, як в пеклі.

Вбити, а чи згвалтувать -

Це так і легко, і просто:

Ніби комаху втоптать

В землю. Навіщо їй простір?

Скільки спокушених злом?

Скільки життів непрожитих?

Ніби гріховний Содом

З попелу встав, щоб грішити.