ДОЩ
Зграя краплин дощової води вільним падінням - у місто. Безкрило. Стукотом, схлипами вікна умила. Площі, алеї, дороги, мости... Пил потопила в калюжах, струмках. І не вгаває. Мов розпачу сльози. Може, наробить болючих корозій... Викресає пережитого знак. Б'є, мов на спалах, розхристаний дощ, смутку притакує, у дружнім колі з ним теревенить, чаює поволі. Гостем зажурним земних наших прощ.
Додав: Abigel (13.08.2012)
| Автор: © Марія Берберфіш
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 5
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
Ludmilka : Дякую за тонке розуміння задуму!
virchi : Мені здається найсильнішим останній рядок: «Кат із катів!» Він звучить як видих, після якого вже нічого не скажеш. virchi : Моя вам порада: жити . І не залишатися сам на сам із цими думками.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА