ДО БОГА

Не ласий до майна і нагород

Не тягсь до них – вони мені байдужі.

Нехай якийсь там псевдопатріот

Ім’я і честь свої за них паплюжить.

Нехай іконостас із орденів

На схилі літ його прикрасять груди –

Не відгукнеться брязкіт цей в мені –

Пройдисвітові заздрити не буду!

Не дравсь крізь темні хащі  до посад –

У цьому всі мене випереджали,

І попри всіх своїх життєвих вад

Радію тим, що люди поважали,

Що не почув собі прокльонів вслід,

Що не відчув круг себе настороги,

Що на землі проживши стільки літ,

Тягнусь не до визнання, а до Бога.

11-14.01.2008    ЮРІЙ ІВАНОВ