Україно, нещасная доле! Шлях, терновий твій, ліг через поле… Турки мучили, ляхи стріляли, Німці землю святу плюндрували... Та, краса твоя ясна і чиста, І сердець доброта промениста Не злякались, у скрУтну годину, І Любов пронесли, як дитину. Не печалься, що нелюди – люди Довели до тяжкої облуди… Що твої волелюбнії крила Павутина мерзенна укрила… Не вслухайся в негідні огуди, Ти розправ свої пишнії груди, Бо ще є ким пишатись тобою, Звати рідною і дорогою… Є сини ще козацької крові, Української слави й любові, Не дадуть знапастить твою душу, Потрясуть торбохватів, як грушу...
ой, пані Катерино, як хочеться, щоби наші людоньки спрацьовані і збідовані мали не лише надію, а клапоть того доброго життя. Боляче! Добре написано! Дай Бог і Вам і усім нам щастячка в долю!
Хай би вже трясли , пані Катерино, тих торбохватів, що за " за шмат гнилої ковбаси" у них хоч матір попроси, то оддадуть...Надто вже їх багато розвелося... Хай би вже трясли.
Дякую,п.Ірино! Слово нещасна, нещасний - суто українське, але як в народі кажуть: Ой, нещасная моя доле!- також вживається у літературі.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
