...змахнув
ребром долоні
перлів з неба,
наче крихт
із поверхні стола –
накреслив
сяйвом небесним
стежку до тебе:
«…йди… щоб щаслива була…»
і –
крило до крила
…обхопили
кущі й дерева
гілками,
наче цупкими руками,
круглі й пухкі
балабухи білі –
з алмазного пилу
до самого ранку ліпили –
готували мені
короваї
весіль-ні
…по всіх шибках,
дзеркалах,
гранях античних
богемського скла –
грайливими блискітками
каліграфічно вивела:
«…йди… щоб щаслива була…»
"не пішла"- заінтригувало!!! тисячма сипится питання "чому?" але в поезії так і треба, аби читач домальовував, напружував уяву! Так якось тепло стало од білих балабухів:) - щось такого душевного є у тому...як і завжди, Валю, зачаровує ота поетична твоя каліграфічність.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
Maksymovych: Дякую за коментар, дуже приємно що Ви звернули увагу до мого твору. Як автор я залишаю простір для читача — щоб кожен міг знайти у вірші щось своє.
у Вас 
0
