…це ти
розпрозорив над яблунею хмарки
і вгніздив між дрібні квіточки –
срібні дзвоники-зірочки –
магічну кулю – кульбабку білу,
тепло-пухнасто-дозрілу,
щоб у сни магнетично світила…
пОвню!
ти!
постукав у шибку
гілочкою бузку:
у світло-ліловому гроні –
щастя бузкового
повні!
атла́сні твої долоні…
віриш
у щастя бузкове…
трипелюсткове…
а я знаю –
наразі зима…
щастя нема…
дочекаємося весни…
збудуться віщі сни…
місяць – кульбабкою уповні…
щастя бузкового
трипелюсткового
жменями сиплеш у вікна мені…
30.12.2012
| 
у Вас 
0
