Питаєте, чому мені Невесело на чужині? Чому думками досхочу В Надсяння рідне я лечу? Я вам скажу: Ось рідний Сян Весь час мені, мов той Йордан! Думками я на Дубнику*. Старі могили в гущаку, А я стою, молюся Богу, В надії на Його підмогу. Він чує мій мовчазний спів. Він знає суть моїх рядків. Різдво Христове. Рік Новий... Каліки ми з вини братів, Бо нас загнали в чужину; Молюся я за їх вину. Я не суджу братів за гріх, Лиш Бог один хай судить їх. 11.01.2013р. *Дубник - гора в Улючі над Сяном. На ній церква дерев*яна, якій минуло 500 років. У тому селі я родився.
Так багато з нас на чужинi. Але в тому тiльки наша вина. Що не можемо побудувати в себе на Батькiвшинi достойне життя. Кожен брат тягне ковдру на себе. Це ми беззубi i безсилi.
Дуже дякую Вам, Пане Сергію за слово і оцінку. Все це, що Ви пишете ПРАВДА, тільки ті, які нині їдуть у чужину, то все таки їх вибір. Мене, моїх батькі і співжителів викинули з рідних земель НАСИЛЬНО ганебною операцією "Вісла". І з тим я погодитись не можу. І не хочу! З повагою до Вас Василь Шляхтич з Польщі
Дуже проникливо і гарно, пане Василю! З днем св. Василя і з старим Новим Роком вітаю! Здоров*я Вам, натхнення! Завжди із задоволенням читаю Ваші трепетні вірші і сумую разом з Вами.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
