З відрядження чоловік трохи швидше повернувся Відкрив двері, в коридорі з пальто роздягнувся. Почула жінка це й сама, зі страхУ уже не знає, Та куди ж коханця свого тепер вона сховати має.
Каже йому: -Стрибай з вікна, приїхав чоловік! Як не стрибнеш, то нам з тобою укоротить вік! Він стрибнув і молиться весь час,- без кінця, Як виживу...то буду знати я ціну свого життя!!!
Теж хочу жінці я, й собі таку клятву дати: "Жінку лиш одну любити, кохати, шанувати. Куплю жінці з норки шубу і шапку з песця, Буду возити по курортах, я все своє життя!!!
Клянусь не пити я горілки, та мити підлоги, Цілувати жінку в руки,- тещу свою в ноги! Куплю нову їй машину, дачу в Криму, яхту, Лиш би мені вижити,- піду робити в шахту.
Не буду я в ночі вже спати головою до стіни, Жінка не буде казати:- Мене, Степане, обніми! Масаж буду їй робити кожний день і цілу ніч. Обов'язок я виконаю,- не знатиме у чому річ?"
І так усі ці три поверхи він клявся, молився, Доки на гору із снігу, Степан не приземлився. Відкривши очі він сказав: -Ой!.. які ж дурниці! Такі клятви в снах не сняться, а гарні молодиці.
Думки дурні такі приходять, що вже немає меж, Коли летиш з того вікна, та думаєш, що вмреш. Колись з балкона теж летів, та клятви я давав, Це моя клятва,- хотів дав, а хотів,- її забрав!!!
Всі чоловіки завжди люблять клятви ці давати, Але жінкам на це уваги не треба вже звертати. ЧоловікАм коли погано,- завжди все обіцяють, А коли вже їм комфортно - про це вже забувають.
Не випробовуйте життя, воно одне лише у Вас, Коли маєте померти, на це уже прийде Ваш час. Але краще не грішіть,- Господь завжди все знає, За гріх спокуту він дає і без спокути не прощає.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
Maksymovych: Дякую за коментар, дуже приємно що Ви звернули увагу до мого твору. Як автор я залишаю простір для читача — щоб кожен міг знайти у вірші щось своє.
у Вас 
0
