Наснилось дитинство далеке,далеке... Наснились батьки ще живі й молоді. І стало мені так легко,так легко, Немов би у човні пливу по воді... Пливу і дивлюся у синєє небо, Як в мамині очі такі ж голубі. Так добре мені і нічого не треба, Лиш тільки б ці очі всміхались мені. Наснився спориш біля білої хати, Мальви червоні побіля вікон, А мама малих нас вкладає спати, І пісню співає,щоб швидше йшов сон. І голос лунає так ніжно й чарівно І ми засинаєми солодко так. Добре нам,затишно і спокійно, А зранку вставати не хочем ніяк. О, миле дитинство,ти десь за горами Промчалася швидко щаслива пора, А я все у снах пригортаюсь до мами, Прокинуся вранці-її вже нема... І ллється з очей печальна сльоза...
| 
у Вас 
1
