Чарівна хризантемо, і ніжна ,і печальна Байдужою повз требе не зможу я пройти, Запала мені в душу твоя краса прощальна Бо скоро,зовсім скоро настане час- сніги... Я заберу до хати твої чарівні квіти Зроблю букет чудовий з осінньої краси І буду милуватись і від душі радіти У дні дощем ониті.в таємності грози. Краса твоя чарівна мене теплом зігріє І радістю осяє сумний осінній ранок Душа моя всміхнеться, щасливо,мов дівча І заспіває пісню,і знов життя-світанок Так хризантема ніжно нас жити науча.
| 
та
у Вас 
0
Пані Галочко, нарний вірш. Так багато нам людям можна навчитися у природи,а ми частіш за все проходимо не помічаючи. Дякую!
