— Для України залишається актуальним твердження про те, що «поет – більше, ніж поет»? --- Так, звичайно. Адже якщо поет справжній, то він не продається. — А є попит на поетів? --- Так. Когось купують, хтось сам намагається продатися. А поет не повинен продаватися. Він має пам’ятати, що він — остання інстанція. І тому він має бути вірним, і має боротися своїми засобами — словом. — І вважаєте, що похід у політику не завадить поетові боротися цією зброєю? --- Якщо людина повірить, увірує в те, що якщо її кудись висунули, вона здобула певне становище, і це справді велике досягнення, тоді кінець. Але якщо вона сприйме це як важку ношу, велику відповідальність, то це нормально. У поета завжди є перше кохання, якому він не зрадить ніколи, — це поезія. Так має бути. Чому саме багато українських поетів пішли в політику спочатку? Бо ми були єдині, хто дуже добре і на власній шкурі знав, що таке національне питання. І тому ми як прагматики, як практики щось могли зробити. Ми були першою лінією оборони. На нас перших кидалися як на «націоналістів». — Поезія страждає від того, що поет іде у владу і не знаходить достатньо сил і часу на свою «першу любов»? --- У жодному разі не страждає. Поезія — особливий жанр. Її не можна висиджувати. Коли нема часу на поезію, отже, не настав час для поезії.
— Що таке поезія? --- Поезія — це таїна.
Детально ознайомитись із матеріалами можна на сайті газети (лінк вказано)
Я наприклад читаючи такі різні статті , починаю сам себе аналізувати. Наприклад, що я за собою помітив - я стараюся чи не на кожне питання шукати відповіді , а саме головне шукати відповіді на дуже важкі, часто не дуже зрозумілі , або як сказати , круті запитання які багато хто обминає ... Люди , (тобто дуже багато з дописувачів на цьому сайті ) бояться давати коментарі іншим бо бояться давати коментарі САМОМУ СОБІ . Тобто вони ще не розібралися як кажуть, з собою, і переважно стараються не втручатися в душу іншому. А творчість - це можливість заглянути в душу автору , і побачити деколи не дуже приємні речі, бо хто вміє читати між рядками - прочитає багато такого що людина ( поет , чи автор ) сам від себе приховує... Шкода що на даний час , ніхто не створює актуальних обговорень на різну тематику , алеж поезія - не повинна обмежуватися віршами , чи проза - прозовими творами, бо інакше наші обмеження доведуть кожного до тупості , а де політ фантазії...
Так , поет повинен не тільки говорити красивим словом , а вміти не мовчати коли твориться зло , а саме головне , поет - завжди кличе за собою , бо правильне слово будує а пусте слово руйнує .
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
Ludmilka: Їжаки сумують за тим за чим і люди! За гармонією і людською теплотою душі! Яка береже і окутує добром! Дуже класний вірш. Прикро, що руйнуємо те, що дає життя.
kraynyuk46:Дякую, п. Таміло, за коментар. Це не тільки сумно, а й дуже боляче. І найстрашніше, що такими зрадниками виявилися люди, яких ми добре знаємо,
у Вас 
0
Гарно! Оце дід мало не втрапив у халепу! :s-