Дуже гарну молодицю запросив дідусь на каву,
Але, думав він зробити ще з нею якусь справу.
А ця справа вже не вийшла, бо дуже старий,
Тільки згадав про ті роки, як був він молодий...
Молодиця розсміялась і каже йому: - ДІДУ!
Вам дуже дякую за каву! Вже, я додому пІду!
Пізно дідусю молодиць, Вам, таких як я водити,
Та, вже не зможете нічого, Ви, тепер зробити.
Коли серце ще співає, бадьорість з грудей б'є,
Радійте, що бажання жити у Вас, діду, ще є!
Якщо душа буде ще, Ваша, дуже довго молода,
То бажаю я прожити Вам, дідусю, більше ста!
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi: Цей вірш - ще один приклад поезії, народженої війною, це викрик люті та бажання помсти за ворожу атаку. Кожен рядок як це окреме побажання-заклинання на знищення ("Хай в безодню кане", "
leskiv: Дякую за коментар. Інколи дивлюся ролики на ютубі. Вони надихнули мене на написання цієї римованої думки. З досвіду моєї матері і тітки знаю, що не для всіх українців чужина стала рідною домівкою. Ал
у Вас 
0
а читаэться важкувато.