ВІРШ "ДОЛІ ЛЮДСЬКІ"

Долі людські , такі

Незвичайні,дуже

Таки непрості.

Приносите нам,

Печалі й страждання,

На плечі зваливши-

Випробування.

Та тільки людина

Звикає до всього,

Бо змушена жити

Й боротись весь час,

Щоб бачити неба

Красу голубого,

Щоб сонця промінчик

Всміхався до нас.

Та тільки не кожен

Зуміє встояти,

Бувають падіння

І роспач,і плач,

Таким нам потрібно

дорогу вказати,

Щоб вивести їх

Із тенетів невдач.

Все треба здолати,

Повіривши в себе

Нелегку стежину

Життєву пройти,

Лиш треба чекати,

Надіятись треба

І що б там не сталось-

Людяність зберегти!