На згадку
На згадку Твої очі, мої губи – раз зустрілися вони. То була душі моєї згуба – Ти лишив мене спокою назавжди. Зустрічі були недовгі – Ми могли згоріти у вогні. Репліки твої були короткі, Та зрозумілі всі до одної мені. Ми, мов далекі полюси: Водночас схожі й різні. І в той же час такі близькі, Неначе яблука розрізані. Нам не потрібні ні пояснення, ні запитання: Зрозумілі погляд, жести, сміх. І скажу тепер я без вагання: „нехай з’єднає нас минущий вік”. І добре, що сонечко одне над нами: Тепер я так вважаю. Хай в тебе вже весна настане – Тепер лиш це я побажаю. 01.2008.
Додав: Lesyanka (21.10.2008)
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 4
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : А инасправді і бачать, і чують.. та споглядать. Єдине, мабуть, забувають, що їхня хата не скраю, а й наступна після нашої...
klavysjka : На превеликий жаль... Тиша насторожую. лякає...
klavysjka : Щиро дякую! Так авоно і є. Любов і ненависть... Ніколи про таке не могли й подумать...
klavysjka : Це правда. Так воно і є. Навчились переглядати цінності життя
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА