Слова пишу
чарівні, дикі
Любов я хочу описать!
Твою любов я
прагну вбити
Щоб у собі забити гать
Й забуть твій сміх! Я дичину вплету
в культуру
Я маску з гордощів сплету
й таки приб'ю!
навік зведу із цього світу
любов твою!! Зведу любов, слова
і вчинки
нескромні погляди
й гріхи
святенність
й святочинні блики
і болю сповнені міхи... на знищення відправлю
пам'ять
спалю картини і кіно
хай вороги ще щось ушкварить
я знищу й те!!
щоб не згнило
від серця
плісняви гіркої... я притулюсь
до твого фото
щоб заморозити його
я вріжусь в тебе
з всього льоту
й потужності крила мого!!
і розіб'юсь об скалки тЕбе
тебЕ щоб стерти із душі
я так хотіла в твоє небо!
ти ж
на землі мене лишив..
і вбив
оцим... 14.10.2008
| 
у Вас 
0
Хороший вірш, але не все в цьому світі, думаю, робиться по волі Божій. На жаль.