Настав час владі сперечатися, Красуючись словами... Втім, В цей світ приходим научатися, Шануймося у Домі тім! Любімо Землю предковічную І свій нескорений народ, Що боротьбу за волю вічную Прийме за так, без нагород. Думки свої несімо ввічливо, Не ранячи тендітний цвіт Людей, що прагнуть доброзичливо Відкрити свій таємний світ. Не будьмо, люди, буквоїдами. Читаймо серцем, що Бог дав… Воно небесними флюїдами Врятує душу від заграв…
Те, що наш народ за волю буде боротись "без нагород" - це сравді істина. Наш народ постійно виборює свою волю і буде робити це навіть тоді, коли зброї немає, коли немає підтримки, коли немає надії, проте сильний дух і міцна віра. Ми всі це побачили на прикладі солдат у Криму, які вийшли проти озброєного "брата" з стягом і піснею. Вам спасибі за такий вірш, як нагадування про те, які ми є, якими маєм бути.
п.Катрусю,як завжди дуже гарно написано,Сильний вірш!
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
Asedo1949: Кричать у вічі: «Слава Україні», Та, як чорти, в Вальпургієву ніч Танцюють нишком на чужій руїні, Обіцянками скріплюючи клінч… Правдиво сказано...Підтримую.
та
у Вас 
0
