Лист до матері- за темою С. Єсеніна ( Письмо матери)

Ти живеш іще моя старенька?

Й я живу! Привіт тобі ,привіт!

Ой ,тужу я за тобою , ненька,

Ллються спогади в далекий світ.

Пишуть друзі про твою тривогу,

Що сумуєш , згадуєш мене,

Часто ходиш на сільську дорогу,

В кожушку, що старизною тхне.

І тобі ,в вечірній синій мряці,

Ніби сон ввижається частіш,

Ніби хтось у кнайпі ,мов собаці,

Застромив мені у серце ніж.

Не тужи, рідненька! Нехай спиться!

Це душа створила тобі твердь.

Не такий уже я став п`яниця,

Щоб забрала, без прощання ,смерть

Я такий, як й був, до тебе ніжний,

І думок не прикриває дим,

У цей вечір сумовито- сніжний,

Мрію повернутись у свій дім!

Я вернусь, коли розпустить віти

Й стане білий наш весняний сад,

Не буди мене в раннім розквіті,

Як робила, вісім літ назад.

Не буди того, чого чекалось,

Не турбуй того ,що не збулось,

Дуже рано втратив витривалість,

Тяжко жити в світі довелось.

І молитися не вчи. Розради

Не знайти. ЇЇ давно нема

Лишень ти -підмога і порада

Ти одна, що біль мою зніма!