Здрастуй, рідненька,
Пробач, що тривожу ві сні,
Думав, ти спиш, а ти ось як ридаєш ночами.
Біль твій, матусю ,
Так сильно знайомий мені,
МОя душа за тобою болить до нестями.
Каюся нене,
Лишив тебе зовсім одну,
Коси твої сивиною покрили тумани.
Благосолила мене ти ,
Пішов на війну,
Тільки для мене війна закінчилася рано.
Матінко, мамо,
Страждання приніс я тобі,
Квітами рясно покрилася свіжа могила.
Ти ж так чекала,
Що радість постукає в дім,
Шлюбний рушник ти "на щастя і долю" пошила.
Що ж , моя люба,
Мені повертатись пора ,
Певно мене зачекалися янголи в небі.
Ти не сумуй,
Я повернуся літнім дощем,
Листям осіннім чи хмаркою в синбому небі.
Сам ритм ніби бє кожним словом у серце , біллю і ніжністю , надією і мрією , і несповненням життя . Біль принесений за ворота нашої хати болить нестямно ...
Дуже сумний вірш! Роздирає груди жаль, що гинуть молоді, а головне патріоти, бо є такі, що тікають, відсиджуються, вичікують кращих часів, а ті, що на передовій знають за що воюють. Слово "біль"(страждання) - іменник чоловічого роду.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
