Хотілось жити, як ніколи не жили. Хотілось вірити у вільну душу. З усіх сердець, що в світі вже були Моє, щоб битись, не казало: «мушу».
Бажанням серце не підкупиш, У вірі їдла досхочу нема. Й ніде. Якщо ж ти долю комусь свою вручиш, То взагалі душа спокою не знайде!
Спотвориш щастя, мить і колір білий. Все те, що долею дано, зітреш ти нанівець. Забудеш все, у що раніше вірив, друже милий. Мужайся. Плач. Це все. Життю твому кінець.
Та що ж робить? Усі поради тут безсилі. Тобі самому треба з серцем в мирі жить. Талант людей не в тому, що ті жили. А в їхній пам’яті, що повертає мить!
Для ваших роздумів краще б підійшло писати без рим , а вони ніби є , але ніби і нема , десь між тим і тим , але роздуми хороші , слова добрі , ще б краще їх розмістити , а може це ваш новий стиль ... ?
Взагалі тама цікава. Але не витримані розміри, скачуть наголоси. Потрібно доробити. Ось, наприклад: Робити що? Усі поради тут безсилі. Тобі самому треба з серцем в мирі жить. Ціна людей не в тому, що ті жили. А в пам’яті про них, що повертає мить!
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
