Люди, люди... Хто ж ви, люди?
Може змії що повсюди,
розповзлися скрізь в облуді,
залишивши тінь?
Все ж таки ну, хто ж ви , люди?
Може голуби ви білі,
що злітають і сідають,
на високу ціль?
Білий голуб пролітає,
небосхили обминає,
сісти хоче, та боїться,
раптом змії скрізь......
Вчора слухала вірші Ганни Чубач,Ваш вірш,пані Ірино, нагадав мені одного з них ( дуже схожі роздуми і думки), адже поети буває "перегукуються" між собою поетичними роздумами.Гарний ,мудрий вірш!
невинність - в зуби злоби попадає , а мирні дні загинуть у війні . Але треба добро творити , якщо не всім , то хоча б собі ... А хто робить собі Боже добро - робить і для світу . Хороші порівняння
так, часто у проблемах, ми це запитуємо. але відповідь одна: збирай на важкий день. люди або допомагають, або ж цькують, навіть, якщо вони такі ж, як і той кого не люблять: у людей одна вада- вони не хочуть признатися у тому, що вони так само чинять зле, але, оскільки їх на тому не піймано, треба вдавати із себе праведних. не усі, звичайно. мораль створена для регуляції і для того, щоб нею нехтувати, бo є приклади. не піймали- не винен. запідозріли чи піймали- закидай камінням. усі читають Святі Книги- не усі їх дотримуються: найважливіше- доброта до інших, а не знання догм.
Так, у людей одна вада - вони чинять зло, тобто, грішать, і не признаються в цьому... Спасибі за комент.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
мабуть часи такі, що всі задумуються над цим питанням - хто ми?
